Хай живе сільський туризм

Скориставшися маленьким віконцем в нашому “гарячому” літньому робочому розкладі, минулого тижня я взяла декілька вихідних, щоб хоч якось відпочити перед черговим спринтом (липень і серпень обіцяють бути ще напруженішими на проекті).

Вирішила з’їздити з ровером до бабці в Тернопільську область, щоб максимально змінити обстановку і розслабити звивини – і треба сказати, вийшло вельми непогано!

Спочатку електричка, японські кросворди (спеціально прикупила, щоб все як в дитинстві! :)), незвичне відчуття від подорожі наодинці. Потім станція Озерна – зустріч брата, марш-кидок разом через поля до бабусиного села. І рідна з дитинства хата, атмосфера, в якій майже неможливо чимось перейматися.

Перша місія для нашої велобригади – оцінка ситуації на бойових фронтах картопляних насаджень – чи пора вже труїти колорадських жуків, чи ще хай підростуть? А значить – чудова нагода проїхатися полями і насолодитися рідкісною можливістю спілкування з природою.

А природа там неповторна. Широчезне небо, безкрайні поля, порізані на кольорові клаптики, захід сонця..
Перший величезний аргумент на користь сільського зеленого туризму!

Багато з цих місць я побачила вперше..

Особливо гострі спогади залишилися від “перегонів з блискавками”. Ми з братом трохи затрималися на полі, і як тільки зібралися додому, почалося fire-show… Шкода я від страху так крутила педалями, що навіть не додумалась сфотографувати

Другий вагомий аргумент на користь відпочинку в селі – натуральні смаколики!
Починаючи від овочів просто з городу, ягід, фруктів і закінчуючи фірмовими бабусиними стравами.
Ніщо не смакує так добре, як домашні страви: молоденька картопелька з кислим молоком, варенички з ягодами, та навіть хліб в селі по-особливому смачний.

А ще міським жителям може сподобатись спостереження за тваринками…
З деким можна навіть познайомитися ближче, погладити, погодувати, ..чи подоїти – все з користю для вашого організму! Мудрі люди навіть слово для цього вигадали – аніматерапія, о!

Одним словом, повний тобі ексклюзив і позитив, і все майже на халяву.

Сподіваюся мій невеликий репортаж змусив когось згадати про родичів в селі, яких давно не навідував..
Бо сільський туризм – то направду СИЛА!

п.с. А в кого родичів в селі нема – то завжди можна знайти собі садибку де б відпочити. Читайте поради на цю тему від Кat тут!