Подорож до Небувалії. Організація свята.

У попередньому дописі я розповіла про ідею, формат та сценарій нашого Пітер-Пенівського свята. А тепер — про атрибути свята та організаційні хитрощі, які допомогли втілити цей задум у життя. 

Атрибути свята

Під “атрибутами свята” я маю на увазі різні речі, які використовувалися безпосередньо у ігрових завданнях та ті, що cтворювали особливу атмосферу свята (до, під час і після його проведення):

• Інформаційні матеріали: запрошення, карти, інструкції
• Іграшки, матеріали для творчості, спортивний інвентар
• Декор кімнати та костюми дійових осіб
• Предмети для фотографування
• Міні-подарунки дітям
• Музика

Далі — розкажу про все по-порядку.

Інформаційні матеріали

Почалося  усе із запрошення, яке ми заздалегідь надіслали гостям:

У тексті листа із запрошенням я також розповіла, що старші діти будуть у ватазі Пітера Пена, а молодші — гратимуть роль маленьких феєчок.  Таким чином ми настроїли усіх на правильну тему і дали можливість батькам покреативити над образами своїх дітей. Хоча костюми були зовсім не обов’язковими (мінімальний набір атрибутів фей та “пенівських дітлахів” усі отримали на місці), дехто з батьків мав натхнення зробити для малечі імпровізовані фейські крила чи пошукати речі на піратську тематику.

Олеся вигадала простий і геніальний спосіб, як зробити діткам крила з легкої шалі

Софійка сама собі намалювала і вирізала піратську пов’язку на око

А в нас вдома вже були зроблені власноруч крильця феї для Настика

У тому ж листі ми відразу дали “домашнє завдання”  для гостей — перелік книжок, фільмів та мультиків про Пітера Пена, які можна переглянути, щоб пригадати хто це такий:

Вже на місці святкування важливим “інформаційним матеріалом” була карта острова Небувалія, яку ми намалювали разом з Ксенькою:

На карті зображено усіх героїв, що були задіяні у нашому сценарії. По ходу свята Птиця-Небилиця (Он вона, до речі, блакитна, зліва біля русалок. А он, її гніздо з яйцями, на камені посеред моря, помітили? 😉 ) показувала дітлахам наступну точку призначення на карті, або просила знайти певного персонажа. Окрім того, карта сама по собі була гарним елементом декору нашої кімнати.

До речі, в просторах Інтернету є дуже багато готових варіантів карти Небувалії, які можна роздрукувати. Наприклад, такі:

 

Тепер про тексти записок, загадок та інструкцій для дітей.
Листа, якого вручила дітям Птиця-Небилиця я вже вам цитувала, він був надрукований на зеленому аркуші, у формі листочка. А ось і обіцяні загадки-віршики від Русалки, мого авторства  8)
Їх ми видрукували і вирізали у формі мушельок, щоб пасували до своєї героїні 🙂

Завантажити PDF з загадками

А це інструкція, по якій ми шукали піратського корабля:

Піратський корабель “Веселий Роджер”
– пришвартований у ЗАХІДНІЙ ЗАТОЦІ.

Щоб втрапити туди треба:

1. Пройти таємним ходом під водоспадом
2. Пролізти крізь центральні джунглі
3. Пролетіти над лісом фей
4. Обійти водопій диких звірів
5. Тихенько пробратись через Чорну печеру
6. І непомітно зайти на борт з лівого боку…

БУДЬТЕ ОБЕРЕЖНИМИ! НЕ ЗАБУДЬТЕ ПРО МАСКУВАННЯ!

Інвентар для завдань

Окрім інвентаря, який згадувався у попередньому дописі (на кшталт парашута для польоту в Небувалію, мечів з надувних кульок чи луків для стрільби з індіанцями), покажу ще кілька “фішечок”, які я приготувала для свята.

Наприклад, мою першу в житті піньяту  (sun) , у вигляді крокодила. Ну, не могли ми забути про такого важливого Пітер-Пенівського персонажа, як крокодила, що з’їв капітана Гака! Правда, у нас не він когось з’їв, а швидше ми його їли — коли розбили битою і дісталися до солодощів, які були всередині  (dance)

Конструкція мого крокодила була схожою до цього золотого алігатора. Можливо, вийшла трохи заміцною, але то ж краще, ніж якби порвалася з першого разу! Усі змогли від душі її подубасити, навіть дехто з азартних татів допомагав 😉

А ось простіша штука — творче завдання “Моя Небувалія”. Оскільки за легендою, Небувалія для кожної  дитини є різною, то ми вирішили перевірити як її бачать присутні хлопці та дівчата.

На жаль, фінальний результат ми забули сфотографувати, ось хіба процес покажу. Малювали вже по закінченні “основної програми” і бою з піратами.

Ще додам, що у нас були окремо передбачений “куток розваг” для маленьких фей (дітей до 2 років) — з різними іграшками та сенсорними коробками. Дякувати Школі Монтессорі, яка нас приймала, гратися було чим. Коли на святі збираються діти дуже різного віку, то добре, якщо є альтернативні варіанти чим себе зайняти окрім основного “плану А”.

До речі, хто надумає використати наш сценарій, напишіть мені на пошту, надішлю вам повний перелік всього необхідного для кожного конкурсу та для організації самої події…

Декор кімнати та костюми

Кімнату прикрасили традиційно: гірляндами — з кольорових прапорців або зеленого “листя” (так-так, #христялюбитьвирізати!  😳 😀 ) та кульками — у таких  же зелено-салатово-рожевих тонах.

Костюм капітана Гака брали на прокат (вирішили тут не економити, щоб він був максимально правдоподібний), а Птиця-Небилиця, Тигрова Лілія та Русалка — обійшлися саморобними аксесуарами. Тільки подивіться, яке пончо пошила собі Таня! А коралі з паперового листя!  А пов’язка з пір’ями! Просто відпад, правда?  8)

Наталі — теж респект, за сміливість з’явитися на святі в купальнику (і це в середині січня)! Така вся русалка-русалка вийшла 🙂

Ксеня на честь свята отримала нову зелену сукню, яку до тепер називає “пітер-пенівською”, а також тематичний обруч від мами і такі ж фетрові листочки на свої білі чешки. Дрібничка, але приємно  (yes)

Того разу вирішили не замовляти тематичного торта (тим більше, що я десь вичитала, що краще все-таки мати їх два — кожній дитині свій, по-справедливості!), а просто доповнила звичайний торт кольоровими прапорцями з іменами моїх уродинниць:

Прапорці, до речі, бомбезні — з третього випуску “Творчих Нравок”  😉

 

Предмети для фотографування

Сама я робила і штучки для кривляння-фотографування. Піратські капелюх, бандани та борода,  русалчин вінок та індіанські пов’язки з перами.

А це нічний кадр перш ніж йти спати напередодні свята 🙂
Я — як студентка, все доробляю останньої миті  😳 …

 

Міні-подарунки дітям

Маленькі дітлахи, що були феями отримали отакі чарівні палички:

Конструкція проста: паличка для суші обмотана стрічкою, а вгорі – зірка з фетру, склеєна з двох частинок. Ці чарівні палички витримали випробування маленькими ручками і зубчиками на “відмінно”. Настикова і до сьогодні як нова!  (yes)

А старшим дітям залишилися в подарунок їхні піратські бандани, а також мініатюрні баночки з “фейським порошком” (зеленим глітером). Вони отримали їх ще на початку свята, коли разом з Птицею-Небилицею міркували як же їм долетіти до острова Небувалія (а згідно книжки, без “фейського порошка” — нічого не вийде…).

А на отих зелених листочках ми мали писати свої імена. Я навіть планувала запропонувати дітям вигадати собі нові прізвиська, спеціально для Небувалії. Вже й не пригадую чи ми це робили, чи ні…

Музика

У цьому сценарії музика відігравала важливу роль. Для кожного героя хотілося створити свою атмосферу, тож під кожен конкурс треба було підібрати по одній або декілька композицій. Особливо для несподіваної появи капітана Гака (bandit) , а також для “польоту” дітей під парашутом.
Зрештою, я поступила “в лоб” і вибрала усі мелодії із саундтреків до фільмів про Пітера Пена (які вже згадані вище).
Знову ж таки, можу поділитися своїм списком, якщо комусь цікаво.

Організаційні хитрощі

Я вже трохи втомилася писати цей довжелезний звіт, але як мінімум одну “організаційну хитрість” хочу розказати. Секрет простий: залучити до підготовки і проведення свята якомога більше “своїх людей”. Роздати ролі. Зробити “масовку” з батьків. Роздати завдання (робимо список і відзначаємо в онлайн-документі, хто з яким завданням може допомогти). Попитати знайомих про речі, які можна “позичити”. Доручити комусь фотографування. Іншим — доставку частини інвентаря. Кількох людей запросити на пів години раніше, щоб разом прикрасити зал.

Таким чином, виходить 2 в 1. По-перше, “непідйомна” на перший погляд місія організатора стає цілком “підйомною”. По-друге, залучені люди отримують від процесу більше задоволення. Адже, чим більше ти у щось вкладаєш, тим більше потім тішишся результатом! І це очікування свята, підготовка костюмів та різних сюрпризів для дітей — що може бути приємніше? 😉 Тож моя вам порада: якщо організовуєте грандіозне свято, то просто запитайте у знайомих та друзів чи є добровольці, готові допомогти. Може бути, що приємно здивуєтеся від кількості “піднятих рук”! 😉

І ще: на цьому святі я повністю відмовилася від приготування “святкового стола” і замовила послуги кейтерингової компанії. Наскільки легше, коли тобі не треба думати ні про їжу, ні про напої, ні про посуд… Просто бавишся з маленькими гостями, спілкуєшся з друзями, а привітні офіціанти подають тобі красиво оформлені канапки чи тістечка. Звісно, такі послуги не всім по кишені, дешевше буде просто замовити десь готову їжу і самостійно її подавати, чи в крайньому разі залучити небайдужих бабусь з їхніми кулінарними шедеврами “на винос” 😉 … У будь-якому разі, я вважаю,  що маму-організатора треба по-максимуму розвантажити від інших обов’язків і турбот. І тоді святкуватиметься веселіше 🙂

На цьому все про наше свято.
Хто дочитав, молодець! 😉

Гарного усім дня!