Вертеп на столі “Куди поділася Різдвяна зірка?”

Хочу похвалитися Різдвяним проектом, який ми реалізували разом із моєю сестрою Олесею. Зустрічайте наш Вертеп на столі! Це мініатюрний варіант повноцінного вертепу, лялькова вистава, яку можна влаштувати вдома (на столі) за участі дорослих та дітей. Ми розробили цілий комплект: мої декорації та персонажі з фетру + Олесин сценарій вистави “Куди поділася Різдвяна зірка?”. Задум, який виношувався кілька років нарешті здійснився! Ура!  (sun) 

У нашому вертепі – 14 персонажів: Марія та Йосип з Ісусиком, три царі з верблюдом, пастушки з баранцем, ангел та чортик, а також головна героїня історії – Різдвяна зірка та її рятівниця (спойлер!) – маленька пташка. Також є двосторонні декорації: гірський пейзаж з одного боку (для початкових сцен вистави), та засніжена шопка – з іншого (для грандіозного фіналу! (sun)  ) .

Олеся написала про цих персонажів чудесну Різдвяну історію, порівняно прості віршики, які можна розповідати разом з малюками.  Ось, наприклад, перші кілька стовпчиків сценарію:

На небі зіронька жила:
із сестрами вночі сіяла,
а вдень, втомившись від роботи,
на білій хмарці тихо спала.

Аж якось в небі засвітилось
щось геть на зіроньку не схоже:
змахнувши крильцями, з’явилось
маленьке Ангелятко Боже.

Ангелик:
“Привіт, зірничко, маю вістку!
Несу її, як скарб великий.
У Вифлеємі народився
син Божий, всіх часів Владика!
Тебе попрошу, зірко мила,
розповісти усім новину
і присвітити серед ночі
шлях до Небесної Дитини.”

Зірочка:
“Тішся кожен, хто почує:
птах, тваринка чи людина —
нині в горах, у стаєнці
народилася Дитина!
Божий Син, малий Ісусик,
буде між людьми зростати,
щоб навчити їх любити,
в серці світло відшукати.”

…

Ціла вистава триває близько 10-15 хвилин, включно з кількома куплетами колядок, які ми підібрали до різних сцен. Ми з Олесею вирішили зробити історію не дуже довгою.  З одного боку, аби діти могли реально запам’ятати принаймні частину слів і з мінімальною допомогою дорослих влаштувати сімейний показ під час Різдвяних свят. З іншого боку, щоб найменші глядачі не нудьгували, як буває під час довших лялькових вистав. Мені здається, що вийшло якраз оптимально – і цікаво, і не затягнуто. Принаймні перші два покази у нашому з Олесею виконанні (на сімейному заході від Nravo Kids та в гостях у “Веселих Гарбузенят”),  пройшли “на ура!”  8)  Діти слухали з відкритими ротами від початку і до кінця 🙂

Моя (чотирирічна) Ксеня після кількох домашніх репетицій вивчила цілі шматки історії напам’ять, особливо гостросюжетні куплети про чортика і його капості 🙂 Ще трохи повправляємося, і зможемо на Святвечір зробити гарний сюрприз-виступ для нашої прабабусі. А, може, навіть влаштувати невеличкі родинні гастролі бабусиним селом. Тішуся страшенно! 🙂

А ще цікаво спостерігати як доця “проживає” певну історію, коли може, буквально, помацати її руками. Навіть якщо не влаштовувати вистави, а просто дати можливість їй гратися ляльковими персонажами. Відразу починаються усі ці дитячі “А чому?”, “А хто?”, “А як?” – слово-за-слово, і вже обговорюємо з малечею не лише історію народження Ісуса, а й зовсім складні питання людського буття.. 🙂

До того ж, Ксеня до всього додає свої емоції та цікаві деталі, так що історичні персонажі раптом перестають бути просто книжковими та “плоскими”, а оживають і стають близькими та правдивими… (про Йосипа і підгузки я вже розповідала ;))

Одним словом, справді гарний у нас вийшов проект. Вірю, що такий “Вертеп на столі” може стати гарним доповненням до традицій святкування Різдва, зробити свята в сімейному колі ще більш особливими  (sun) (sun) (sun)

п.с. Загадую бажання на 2017 рік – щоб до наступних свят такий набір міг потрапити у багато-багато домівок! Докладу до того всі зусилля!  😉