Вчимося дарувати від душі :)

Наша цьогорічна осінь щедра на свята: дні народження друзів, рідних, похресників; маленькі ювілеї та офіційні церемонії у новонароджених малюків; круглі дати у знайомих подружніх пар ..і навіть ювілей нашого рідного фіз-мат ліцею! “Каждого-каждого тижня” є що святкувати… 🙂

І хоч така кількість свят трохи втомлює, зате є річ, яка завжди приносить мені велике задоволення і натхнення – приготування святкових сюрпризів за участі Ксені. Про це і хочу сьогодні поговорити: як цікаво / важливо / весело вчити дітей святкувати, а зокрема – дарувати подарунки! 🙂

У час коли подарунки стають все прагматичнішими та формальнішими (“купіть мені те-то і те зі списку”, “всі скидаємося на щось велике”, чи чого доброго: “краще подаруємо грошима”), так хочеться чогось іще: душевнішого, креативнішого та пам’ятнішого за просто чергову річ куплену в магазині. У нашому “суспільстві споживачів” хочеться все ж навчити своїх дітей, що: “Важливий не так подарунок, як важлива увага“.

Саме тому ми намагаємося не пропускати нагоди доповнити “основні подарунки” до свят приємними дрібничками-сюрпризами зробленими власноруч. У випадку Ксені – це найчастіше малюнок, або мальована листівка, чи аплікація. Якщо не встигається з листівкою, то якась дрібничка на упаковці подарунка. Ну, а як часу більше – то можемо змайструватися цілий рукотворний подарунковий набір!  8)  До прикладу, покажу наші недавні святкові проекти…

Ось ми вперше пробували вишивати (помітила як доці цікаво попрацювати голкою, коли вона тишком-нишком робила неавторизовані стібочки в моїх дорослих швейних саморобках, і купила їй шмат канви, нитки та негостру вишивальну голку):

Додатковою мотивацією було те, що вишивали не просто так, а на подарунок прабабусі Стефі! (навіть не думала, що Ксеньчиного терпіння вистачить аж так надовго! Оце все вона сама вишила! Моїх там десь 3-4 стібки на початку!  😮 ). Готовий результат я оформила в картонній листівці:

А для уродинниці бабці Таї, Ксеня запропонувала зробити щось з намистинок. Раз-раз-раз, сама зробила браслет.

Я теж загорілася ідеєю та докомпонувала набір власноруч зробленими сережками, а потім удвох з Ксенькою ми нанизали намистини ще й для коралів. Але й на тому “дарувально-творче натхнення” не вичерпалось, тож ми вигадали як оформити упаковку подарунка.

Зробили фірмові “бірки” для всіх виробів:

Знайшли коробку від татового годинника, що ідеально пасувала по розміру і трохи задекорували її своїми малювалками-привіталками (контури малювала я, а розфарбовувала фломастерами Ксеня):

Доця була активно залучена на всіх етапах – від підбору намистин до вибору стрічки для коробки. А потім гордо вручала подарунок на святі..  (sun)

А ось картина з нагоди 35-річчя шлюбу бабусі та дідуся. Портрет з доньками та внучками:

Додаю ще фото з частиною дарувальників (тих самих, що зображені на картині!), щоб ви оцінили масштаб полотна 🙂 :

 

Такий-от мій рецепт створення гарного настрою та передчуття свята, а заодно і спосіб навчити дітей якомога частіше робити приємне іншим людям.

Наостанок додам, що хоч сьогодні я показала доволі трудомісткі та порівняно складні дитячі роботи, готувати подарунки-саморобки за участі Ксені ми почали змалку. Поки не малювала сама – лише розмальовувала, чи клеїла наліпки; поки не розмальовувала – робили відбитки долонь, або просто обмальовували руцю (додаєш очка, і вже готове звірятко!). Декорували упаковки подарунків, записували відео-привітання (з пісеньками/віршиками), пекли та декорували печивка, “складали” листівку з мозаїки. Все що завгодно – головне, щоб вкласти в подарунок трохи душі 🙂

Сподіваюся, ми надихнемо на спільну з дітьми творчість і вас! 😉

п.с. Більше ідей:

• до зимових свят – малюнки, аплікації;
• з нагоди весілля – книжка для молодят;
• просто так/для будь-якої нагоди – об’ємна листівка; портрет в повний ріст.
• ідея як “облагороджувати” дитячі пальчикові розмальовки.