Чого я не встигла у 2014, так це зробити якогось слайдшоу чи хоча б фото-звітика про події року. І чим швидше марширує новий 2015 рік, тим менше шансів засісти за ту місію.. От в нас на носі святкування двох рочків Ксені, далі планується насичений книгописальний лютий… Боюся, розгрібати сімейні фото- та відео-архіви буде нІколи.
Та, може, принаймні, час від часу, буду показувати маленькі клаптики наших хороших спогадів, ну, хоча б, для рубрики “Підглянуте щастя” 😉
Далі три короткі відео-фрагментики з нашого 2014. Хто прагне екшну і гостросюжетних чи хоча б гарно змонтованих відео – вам точно не сюди.
Сімейні записи без коректур і правок. Життя як воно є… 🙂
№1 – Травень 2014. Прогулянка парком в Стамбулі. Дідусь і бабця розважають маленьку Ксеню; перехожі турки дивляться на це все великими очима; парк потопає в квітах і ненашенських звуках; а мені просто хОроше за цим всім спостерігати… 🙂
№2 – Вересень 2014. Гуляємо з Ксенею славним Рясне (хто впізнає конкретне місце – з мене шоколадка! ;)). У головних ролях – малий круть-верть і шапка з бамбоном 🙂
№3 – Недавнє. Пробуємо записати пісеньку “У лісі-лісі темному”. Повернули екран камери до себе, і маленька паралельно з пісенькою кривляється і розглядає себе в кадрі. Тут їй рік і 10 місяців.
Таке от щастя 🙂
Гарного всім сімейного вечора!