Ну й ну! Першу частину опублікувала більше ніж два місяці тому.. а з другою все відтягувлаа процес. Ну, але краще пізно ніж ніколи, що ні? 🙂
Сьогодні продовжую ділитися ідеями чим зайняти малюка в авто, принаймні те, що ми спробували з Ксенькою на власному досвіді. Ми почали з п’ятірки більш-менш очевидних ідей, сьогодні трохи більш вишукані 🙂
6. Малюємо
Тут головна ідея – вибрати зручні, а головне “безпечні” методи малювання, після яких салон авто все ще матиме презентабельний вигляд. Наприклад, “магнітна дошка” для малювання, коли малюєш спеціальною пластмасовою паличкою, намагнічений пил формує малюнок, який потім можна стирати. Ось як ця:
Правда, бажано мати якийсь компактний варіант, щоб зручно брати з собою в дорогу. Бачила якось в магазині mothercare зовсім маленьку дощечку, на брелочку. В нас такої наразі немає, то ми обходилися іншими методами малювання.
Просто взяли кольорові олівці, розмальовки, а ще пензлик і баночку з водою. Бо розмальовки в нас були спеціальні, “водні”. Там частинки малюнка нанесені фарбою, що проявляє свій колір при контакті з водою.
Правда, ці конкретні (від ПП Українське літературне агенство) виявилися не дуже якісними, бо кольори перебивалися на другу сторону аркуша, і на наступному малюнку виходила каша-малаша (бачила на форумі трохи кращі, де зворотня сторона кожного аркуша біла, щоб кольори не змішувалися..). Але малій все-одно подобалося водити пензликом, і відчувати себе творцем 🙂
Можна було б ще взяти з собою “фломастери для найменших“ на водній основі, в нас є такі від Crayola (вони дуже легко стираються водою і з обличчя і з речей), та ми все ж обмежилися олівцями.
(до слова, ці фломастери – то наша страшна пристрасть, особливо любимо розмальовувати ними все лице та інші частини тіла… Щоразу подумки дякую розумним винахідникам за таке легко змивне чудо…)
Ще дехто рекомендував металеву дощечку (типу офісних whiteboard) з маркером і стирачкою. Я навіть купила невеличку, але брати, зрештою, не ризикнула, все-таки той фломастер потім важко відгризати з автокрісла і одягу 🙂
Але, може, в наступні подорожі (із вже трохи свідомішою і дорослішою Ксенькою) будемо брати.
Ось ще альтернатива whiteboard-а, яку надибала Юля Hrobak – т.зв. абсолютно біла книга. Тут тобі і можливість малювати маркером/стирати ганчірочкою, і опція з магнітними сторінками. Поки що в дорогу не брали, але, думаю, в майбутньому дуже згодиться!
7. Клеїмо
Обігруємо ще одну пристрасть дітей – наліпки! Купуємо їх побільше, і хай собі “відривається” малеча, наклеюючи їх на ті ж розмальовки, чи спеціальньо виділені для цього блокноти (дехто для цього використовує фотоальбоми невеличкого формату, тоді наліпки можуть використовуватися по декілька разів)
Тут єдина заувага, якщо справді хочеться в дорозі хоч трохи відпочивати, а не постійно “асистувати” малявці, то варто вибрати реально зручні наліпки – об’ємні, щоб легко відклеювалися навіть маленькими рученятками, без допомоги старших.
Можна також перед виїздом придбати в магазині готові книжечки з наліпками. Більше під силу трошки старшим діткам (думаю в районі 3-х років?), але й молодшим, з допомогою мами, підійдуть.
Приклад книжки з наліпками, де треба складати тваринок з різних частин тіла:
Тут Ксеня самостійно обирала “запчастини” і місце приклеювання
Ще один шедевр 🙂
8. Ліпимо
Цілий пункт вирішила присвятити дитячому тісту для ліпки. Сама дізналась про таке відносно недавно, якраз коли закуплялась дрібничками в дорогу в Хорватію. Схоже на пластилін, але значно приємнішої консистенції, спеціально для найменших дітей. Не так липне до рук і предметів навколо, м’який, нетоксичний. Продається у пластикових коробочках, де і зберігається, щоб не висохнути. Але навіть якщо висохне – легко поновлює консистенцію при додаванні крапельки води.
Так от, я б ніколи не подумала, яким рятівним може бути така штука в дорозі! Мало того, що можна дати дитині “м’яцькати” то в руках, можна ще дуже весело гратися в “Ліплю на замовлення“, або навпаки – “Вгадай що я зліпила“. Не набридає ГОДИНАМИ! 🙂 Ксеньчине улюблене замовлення було – “качечку”, чогось їй та качечка дуже подобалась. А от щодо вгадування – то я була справді вражена, як швидко дитина півторарічного віку впізнає (навіть досить віддалені від реальності) обриси предметів. Риба, хатка, серце, колечко, молоток, пташка, кружка, хробачок, …та все, що завгодно!
Одним словом, це таке наше ноу-хау, яке я дуже рекомендую спробувати в дорозі. Компактно (одна коробочка в будь-яку кишеню поміститься) і справі цікаво 😉
9. Граємося компактними дорожніми іграшками
У першій частині я вже згадувала про пальчикові іграшки, та іграшки на руку. Крім них можна брати в дорогу й інші компактні за розміром забавки. Переглядала наші фото з подорожі, щоб знайти приклад, надибала хіба ось дерев’яний пазлик, який ми купили в Угорщині, під час тої таки ж поїздки. Нова штука, та ще й до теми (тут ми на авто всі їдемо відпочивати. Тато за кермом, мама ззаду, а Ксеня – у валізі нагорі…) – була у Ксені супер-хітом! 🙂
А ще цього року ми спробували зробити “дорожню коробку”, яку рекомендує багато творчих батьків. Такий собі міні-світ на магнітах, компактно запакований і придатний для подорожі. Вперше прочитала про таке в Лізи Арьє, серед інших мега-порад, що з іграшок можна взяти в дорогу. Там же дізналась простий рецепт виготовлення легеньких магнітиків = звичайні наліпки + магнітний папір.
Ось як виглядав наш набір:
Коробка – з-під олівців, наліпки з “пінки”, куплені в магазині. Магнітний папір – в “Арт деко”, по-моєму.
Ксені набір сподобався, правда вона першим ділом відколупала всім очі (там були такі пластикові.. в цій версії ви вже бачите намальовані ручкою). Ну. і магнітний папір виявився трошки заслабким для таких грубих наліпок, краще б я купила звичайні паперові – тоді б точно краще трималися. Або справді назбирати тих рекламних магнітів замість магнітного паперу, вони грубші і приставали б міцніше.
Тим не менше, штука крута, і зайняла Ксеню на не одну годину з нашого багатоденного переїзду. З нею і історії цікаво вигадувати, і просто перетасовувати персонажів туди-сюди, і взагалі… Думаю, використовуватимемо таку ідею і надалі 🙂
10. Планшет, телефон
Ну, і наостанок, “палка-виручайка”, коли всі інші методи не працюють. Планшет чи смартфон з правильним наповненням: сімейними фотками і відяшками (до речі, цей пункт програми завжди сприймається нами на ура! так що ніколи не варто чистити телефон під нуль, краще коли там завжди є хоча б невеличкий архів фото і відео для перегляду), мультиками, іграми відповідно до віку дитини.
Хотіла тут же поділитися з вами переліком ігор, які подобалися Ксені у різному віці (від року і до зараз), але почала писати, і список вийшов довгеньким.
По-моєму, заслуговує окремого допису. Обіцяю, не затягувати з ним так само довго, як із цим (angel)
А наразі все! Легкого вам подорожування з дітками! 😉
Хто знає ще способи розважатися в дорозі – РОЗПОВІДАЙТЕ! 🙂
Цікаві ідеї))) Так от читаю Ваш допис і здається , що у вас “золота”, слухнянна дитина. Може подовгу гратися іграшками, гарно розмальовує і на ура сприймає усі мамині творчі ідеї. Ви молодці! А от мій парубок трішки бешкетник 😳 . Навіть не знаю як з ним у довгу дорогу.
ну, тут таке.. коли “свалу нема”, і їхати треба, то треба якось давати собі раду.. коли зберетеся їхати, то способи самі знайдуться 🙂
Ксеня теж далеко не завжди “золота”… деякі шматки дороги були дуже важкі, особливо коли треба було довго їхати затемна. Але нічо, будь-яка дорога колись закінчується 🙂
а щодо “бешкетників”, то я вже переконалась, що навіть найбільших “бешкетників” можна якось організувати.. от в нашій школі Монтессорі бачила, як навіть, здавалося б, найнепосидючіші діти поступово починають розуміти правила і виконувати їх. Брати іграшки, гратися, класти на місце, прибирати за собою… вчаться довше працювати з кожною “вправою” і доводити почате до кінця. мабуть, тут головне система і наполегливість…
Моя наприклад любить страшенно малювати по спітнілому склі в машині (але то тільки коли надворі зимно, бо влітку треба ой я хухати на вікно щоб воно запотіло), то їй подобається більше ніж планшет 🙂
Щодо нечемнот – вони в неї тільки вдома вселяються, на розвивалках я свою дитину прросто не впізнаю – слухає, все прибирає, навіть сама хоче взутись і вдягнутись – вдома ну ніяк, бардак розвела і пішла 🙂
Але то мабуть переростається 😉
В нас теж у цьом плані є значні успіхи, правда ми ходимо на інші занняття, бо класів Монтессорі нашому місті нажаль немає. Мені також дуже подобається її методика. А щодо дороги ви праві – головне самій налаштуватися і зібратися. А там якось буде.
дуже класні поради, дякую! і блін, я ж багато що вже маю в хаті – чого не використовую? 🙂
для водної розмальовки найліпше такий пензлик з водним резервуаром, знаєш? тоді не треба баночок з водою мати окремо)
а чиї то книжки з наліпками, я таких не бачила, що за видавництво?
книжка з наліпками – http://www.ula-books.com.ua/ua/
ті самі, в яких водні розмальовки погані 🙂
А просвітіть мене що то за пензлик з водним резервуаром?)
І ще Христя де ти брала ці звірятка з пінки? то дитячі іграшки?
Ну ти Христя і молодчинка! Дякую що ділишся своїми ідеями з усіма…)
пензлик приблизно такий http://www.liveinternet.ru/community/decor_rospis/post199958067/
в канцтоварах можна попитати.
наклейки з пінки купувала в канцтоварах на Дорошенка, планувала звичайні паперові брати, але там всі з феєчками і губками Боб були 🙂 взяла такі, з пінки
великий вибір таких наклейок ще є в маг.Левенятко на поч.Франка, здається у
маг.Віват,канцелярія -то теж на Франка, перед початком Зеленої, і в Акценті на Пекарській)
Прочитала сьогодні Ваші поради і подумала, що ще багато чого не робила із своїм Данею, тому велике спасибі ! 🙂 Але хотіла би Вас запитати щодо школи Монтессорі, бо є великим її прихильником, де саме вона знаходиться і з якого віку туди краще іти ? Нам зараз 1 і 9 місяців 🙂 Дякую ! 🙂
вул. Квітки Основ’яненко, 9 (район Залізничної-Шевченка)
Ось сайт: http://voyavi-school.blogspot.com/
Ми почали ходити десь в 1.5 роки, так що можете сміливо пробувати.
Правда, в липні школа йде на канікули, але ще встигаєте кілька разів прийти у червні.
Дуже дякую, ми вже маємо їхати до бабці в гості, а от з серпня-вересня вже можна ходити 😉 Може ще побачимося в школі 😉
Хочу поділитися своїм досвідом) Особисто я дочці (5р) беру в дорогу дитячі журнали. Яскраві, розвиваючі з іграми та головоломками. Є чим зайнятися з дитиною в дорозі. Спробувала багато видань, зупинилася на “Пізнайко”.Це дійсно помічник батькам)Багато цікавих історій і віршів для вивчення. До того ж журнал виходить не лише на російській мові, а й на українській, що не може не радувати, оскільки не так багато дитячої розвиваючої літератури, яка допомагає розвивати в дитині любов до традицій та батьківщини. Раджу спробувати.)