Автомобільні розваги для малюків – ч.1

По слідах нашої героїчної авто-подорожі до Хорватії (а це сумарно біля 4 днів в дорозі, щоб добратися туди, а потім назад) з півторарічною Ксенькою на задньому сидінні, ділюся списком ідей, як не лише пережити довгу дорогу, але й спробувати провести її з користю та приємністю. 

Щось вигадала сама, а багато чого підказали інші мами.  Список приблизно впорядкований від найочевидніших та найпростіших речей і до більш оригінальних розваг, що потребують попередньої підготовки. Деякі з ідей добре підходять маленьким ровесникам Ксені, віком від року до двох. А дещо – залишається актуальним і для старших діток.

Ну що, пакуємося в дорогу і поїхали? 🙂

1. Розмовляємо, спостерігаємо, ділимося враженнями

Банально і просто, але дуже дієво. В дорозі треба багато розмовляти. Розповідати дитині про все на світі.

Про те, куди ми їдемо, як називається те чудове місце, чим ми будемо там займатися, кого там зустрінемо, і як добре нам там буде. “Ми приїдемо на море, і будемо жити в гарному будинку. Зранку будемо ходити купатися і засмагати під сонечком. А ввечері, сидіти на терасі і пити чай…” 🙂

Щоб історія сприймалася з більшим інтересом, обов’язково треба залучати малечу до розповіді. “Як ми будемо плавати, покажи?” – і маленький відпочивальник вже гребе руками і ногами. “А чай як будемо пити?” – і дружно сьорбаємо з віртуального горнятка. Анонсувати всі приємності, які чекають попереду, і отримувати радісне “Так! Так!” на питання: “Ну що, хочеш погойдатись на хвильках?“, “Будемо гуляти з тобою і з татком?“, “Їдемо далі до нашого гарного будиночка?“. Думаю, дітям, як і дорослим, значно легше переносити труднощі дороги, коли зрозуміло яка винагорода чекає вкінці шляху 🙂

А ще треба обов’язково обговорювати все, що відбувається навколо. “Он дивися, міст попереду“, “А тут чекаємо на світлофорі, червоний – значить треба чекати“, “А там вівці пасуться, як баранчики кажуть, пам’ятаєш?“, “А це що їде? Правильно, поїзд“, “Дивися, дітки переходять дорогу“.

До слова, ніколи не знаєш, що викличе найбільший захват в малого подорожувальника. Коли Ксеня вперше побачила копицю сіна, і дізналась, що це їжу для коників господарі заготовляють, то вже жодної копички без коментарів “Цок-цок-цок” не пропускала. Так і скоротали переїзд горами 🙂

Звісно, коли годинами їдеш по нудному автобану – оку не дуже є за що зачепитись. Але можна говорити про будь-що інше, наприклад влаштувати малюку гру в питання і відповіді. Одних тільки “Як каже жабка? Гуска? Їжачок? Машина? Поїзд? Як крапає дощик? і т.д. і т.п.” – на добрих півгодини вистачить. Або, наприклад, скористатися нагодою, щоб вивчити як звати всіх членів сім’ї, як називаються частини тіла, як лічити до п’яти…

 

2. Розповідаємо віршики, співаємо пісеньки, забавлянки

Коли натхнення вигадувати нові теми вже нема, можна скористатися народними методами забавляння дітей.

Разом поспівати улюблені пісеньки, особливо ті, де зрозумілі персонажі, а ще краще, коли по ходу можна показувати що відбувається в пісні. Ми, наприклад, дуже любимо пісню про пальці: “Один великий палець, два великі пальці…“, особливо момент, коли пальці в яму падають. А в пісні “У лісі лісі темному” Ксені найбільше подобається момент, де “ялиночки НЕМА“. Вона пів пісні кричить “Зая-зая” а другу половину – “Ма! Ма!” 🙂

Зазвичай малюкам дуже подобаються “пальчикові” забавлянки: “горошок-бобошок“, “оцей пальчик наш дідусь, а цей пальчик бабця“, “куй-куй ковалі, і великі і малі“, “тосі-тосі“… А ще незмінно тішать “лізла бека заклабека” і “лізе рак неборак” 🙂

А от віршики в нас мають гарний заспокійливий ефект, коли малечу вже хилить на сон. В дусі часу “Раз-два-три-чотири, бабі вуса причепили, бабі дали автомат, баба стала як солдат“. Інші лічилки, популярні віршики з а-ба-ба-га-ла-ма-гівських збірок. Розповідаєш монотонним голосом, і дитинка легше засинає.

 

 

3. Розглядаємо і читаємо книжки

В дорогу краще взяти декілька улюблених книжок багатих на ілюстрації, а ще можна купити декілька нових, щоб заінтригувати малюка чимось новеньким. Ми наразі не дуже любимо слухати, як мама дослівно читає вслух саму історію, але дуже любимо розглядати та обговорювати малюнки.

Улюблена “Абетка” не втрачає актуальності 🙂

Ще дещо з теперішніх улюблених книжок. Дуже різні по своєму наповненню, але всі підходять згідно критерію – “є що порозглядати” 🙂

А це недавня покупка, якраз перед поїздкою. Серія книжечок “Nick and Lilly” для вивчення англійської мови. Ми не заради мови взяли (поки що цим не дуже паримось), а просто тому, що формат для нас дуже правильний. 

Багато малюнків, деталей, ситуації, що близькі і зрозумілі дитині.
Ці книжечки в дорозі дуже пригодилися!

Насправді, є ціла категорія книжок, що ідеально підходять для тривалого розглядання. Знаєте, такі без тексту, де дуже багато всього зображено, і є завдання знайти щось конкретне. Чесно кажучи, не дуже бачила щось подібне в українських книгарнях, хоча впевнена, щось з тої категорії можна знайти. Покажу наші знахідки, куплені закордоном.

Цю мікрокнижечку купили в Угорщині, по дорозі в Хорватію. До слова, вона, по розпродажу, гривень 20 коштувала – це за 10 сторінок розглядання!
(Інформація для тих, хто вважає, що нема змісту ходити в книгарні у країні, чию мову не розумієш :))

А це вже недавня польська знахідка, “Mam oko na lichby“, в ній треба шукати яких предметів на малюнку є рівно стільки-то. Ці ілюстратори цілу серію подібних книжок випустили.

Ну, і наостанок вже не просто книжка, а майже гра, що дуже гарно пасує до їзди в автомобілі. Книжка з магнітними сторінками, та окремими елементами, що можна на них чіпляти.

4.  Їмо смаколики

Прозвучить дивно, але правильно вибраний  “перекус” в дорогу може дуже допомогти заспокоїти та розважити дитину в дорозі. А часом банально переконати її сісти назад в своє авто-крісло після нетривалого відпочинку.  Знову ж таки, в дітей, як і дорослих, настрій різко покращується, коли поїсти чогось смачного.

В нас в салоні завжди з собою фрукти чи ягоди, печиво, можуть бути сухофрукти. По можливості – домашній йогурт чи сирок, все що подобається їсти малечі.

А ще, різні “нетипові” смаколики, які зазвичай Ксені не купуємо. Наприклад, заводські дитячі сочки в маленьких упаковках, чи гарно запаковане печиво у вигляді ведмедика, чи ще щось таке привабливо-кольорове. Буває, що тільки заради того, щоб спробувати “оту красиву штуковину”, дитинця готова на справжні подвиги 🙂

Фото наших перекусів я не зробила, а ось це, для краси, позичене тут 🙂

 

 

5. Подорожуємо разом з ляльковими героями

На мій погляд, дуже вдалими для дороги є пальчикові персонажі, або іграшки, що одягаються на руку. Хоча, зрештою, і будь-яка звичайна лялька чи іграшкова тваринка також підійде.

Такий собі супутник, що подорожує разом з дитиною. Розмовляє своїм власним “немаминим” голосом, розпитує про різне, ділиться враженнями, грається в хованки, лоскоче, кусається, показує фокуси. А ще, ділить з малюком всі труднощі і радощі дороги. Втомлюється, спить, їсть, тішиться від побаченого, навіть просто сидить поруч на кріслі і дивиться у вікно…

 В нас є різні IKEA-ївські іграшки, але можна запросто зробити щось схоже власноруч

По-моєму, співпереживаючи іграшковому другу, діти якось значно легше переносять дорогу самі. Знову, все як в дорослих мандрівників, подорожувати в гарній компанії – завжди веселіше.

 

На сьогодні все. В другій частині розповіді буде ще трохи ідей. Про те, як можна малювати, клеїти, ліпити і гратися в різні ігри просто в автокріслі!
Не перемикайтесь! 🙂 

п.с. Ну, і не забуваємо залишати в коментарях ваші власні секрети спокійного авто-подорожування! 😉