Зошит спогадів для найстарших

Раз вже я “повернулась”, то треба написати щось нове для рубрики “Посміхайки“. Ось, давно планувала показати нову місію, яку я підготувала для нашої бабусі (читайте про першу місію тут). Початкова ідея – не моя, а Насті з Sweet Scrap Story, моє тільки виконання та інтерпретація.

І так, “Зошит спогадів“. Гарний спосіб заохотити наших найстарших трошки більше розказати про своє життя. А заодно – спроба урізноманітнити їхнє теперішнє дозвілля.

Завдання в тому, щоб щодня (чи з якою вже там вийде періодичністю) витягувати з банки папірчик з запитанням, і записувати відповідь на нього у спеціальному зошиті.  А запитання можуть бути різні – про життя, про минуле і теперішнє, різні цікаві штуки, про які ми зазвичай забуваємо питати своїх бабців і дідусів.

“Чи пам’ятаєте якісь свої дитячі мрії? Чого хотілось, коли були маленькою?”,
“Поділіться рецептами гарного настрою. Чи є якісь прості речі, що безвідмовно допомагають Вам настроїтись на позитив?”,
“Які риси характеру Ви найбільше цінуєте в людях? “,
“Про які речі не варто перейматися в житті?”,
“Уявіть один гарний день з життя Ваших дітей, внуків та правнуків, років через 25. Опишіть його”,
“Поділіться якимось романтичним спогадом з юності”,
“Порадьте, як вибирати собі друзів?”,
“Занотуйте для нащадків  рецепт якоїсь фірмової страви від бабусі Стефи”,
“Напишіть свою улюблену молитву”…  

Забігаючи наперед, скажу, що таких питань для бабці я вигадала майже 100 штук 🙂

Щоб зробити “зошит спогадів” ще цікавішим, я передбачила аж 4 різних види сторінок:

1 – сторінки для текстових відповідей
2 – сторінки для малюнків
3 – сторінки для фотографій
4 – сторінки з листами-посланням бабусі від дітей і внуків

Приклади “завдань” малюнків і фотографій:

“Намалюйте село, в якому ви народились. Може, схему, де що було. 
А, може, просто місце в ньому, яке Вам найбільше запам’яталось.” (для моєї бабусі це особливе питання.. вона дуже давно не була в селі, де народилась. Ще відтоді, як її виселили в рамках операції “Вісла”)
“Намалюйте як виглядала Ваша улюблена випускна сукня!”
“Намалюйте якісь зі своїх улюблених іграшок дитинства ”
“Намалюйте вашу улюблену рослину (одну чи декілька)”

 

В цьому саморобному зошиті – рівно 100 сторінок. Я подумала, сто – непогане число, не мало і не багато, якраз бабусі від Різдва і до Пасхи буде чим зайнятись 🙂
Та й звучить гарно. Як сто днів роботи уряду. Так в нас сто днів бабусиних спогадів 🙂

До зошита також додається детальна інструкція про те, як ним користуватись. Як треба  щоразу витягувати нове питання,  вклеювати його на відповідну сторінку (я відразу “замапила” питання до сторінок, щоб вийшло більш-менш логічно зв’язані мемуари), писати/малювати/чи робити фотографії, у відповідь на запитання.

Також в наборі відразу передбачені всі необхідні інструменти: ручка, олівці (простий і кольорові, акварельні), пензлик, ґумка, точилка.

А ще – цифровий фотоапарат. То для мене був найцікавіший момент – спробувати навчити бабусю користуватись сучасним фотоапаратом (що, треба сказати на порядок простіше, ніж користуватись фотоапаратами “старої закалки” :)).

Такий-от задум. Бабуся моя “місію” прийняла з ентузіазмом, щоправда перейнялась нею аж засильно. Так серйозно поставилась, що навіть боїться “на чистовик” відразу щось писати. Каже, треба добре все обміркувати, чорновички понаписувати, з внучкою узгодити… Коротше цілу дисертацію задумала. …сподіваюся, коли я приїду до неї наступного разу, то зможу “розвести” на менш серйозний формат мемуарів 🙂

А як вам взагалі ідея? ..отак вигадуєш оці всі життєйські питання для своєї бабусі, і замислюєшся, що й самому було б корисно відповісти на деякі з них…

Всім гарного дня і правильних тем для роздумів! 😉

п.с. Між іншим, це – рівно 500-й допис на “Моїх жовтих окулярах!” 🙂 Ура! 🙂