Ну що, Хриська, хочеш навчитись правильно вибирати у 2014? Ось тобі декілька порад…
Частіше питай себе “чому?” і “для чого“? І то по декілька разів підряд, поки не докопаєшся до справжньої відповіді. А коли докопаєшся, не дивуйся, якщо вона виявиться повною нісенітницею. Просто втішся, що виявила ще одну річ, яку робити не варто. Не роби нісенітниць, тільки те, що має залізобетонні відповіді на “чому?” і “для чого?”.
Пам’ятай старий добрий принцип “less is more“. В більшості випадків ти робиш багато зайвих зусиль, що абсолютно не сприяють кращому результату. Берешся за новий проект? Вже відповіла на всі “чому” і “для чого”? Добре, а тепер спитай себе “як максимально СПРОСТИТИ твій задум?“. Обрізати, зекономити час, позбутись зайвих кроків, делегувати комусь. Обрубуй все, що не впливає на суть результату. Менше зусиль, більше віддачі.
Коли здаватиметься, що часу ні на що не вистачає, що небо скоро завалиться, а твої зусилля не дають результату, згадай про стратегію “slow down to speed up“. Швидше за все ти не туди копаєш. Спробуй “забити” на всі справи. Візьми тайм-аут, неспішно поміркуй, покрути в голові поточні задачі, і позбудься половини з них. А ті що лишаться знов СПРОСТИ. Не забувай, що краще рухатись повільно у правильному напрямку, чи навіть стояти на місці, ніж нестись на всіх парах невідомо куди.
Методично позбувайся “шуму”. Ну справді, яка різниця що думають, чим живуть і які рішення приймають інші. Навіть, якщо ті люди виглядають дуже мудрими, так ніби вже знають свій “секрет”, даю тобі гарантію 99%, що їхній “рецепт” не годиться для твоєї ситуації. ..а ще 99% гарантії, що ніякого “секрету” вони насправді не знають. Мусиш розібратися і скласти підходящий “рецепт” сама.
Ніколи не почувайся винною за речі, яким ти свідомо сказала “ні”. Навіть якщо це засмутить іншу людину, чи багатьох людей. В тебе були серйозні підстави відмовити. Правда ж та штука не пройшла перевірку на “чому” і “для чого”? Значить ти все зробила правильно. Впевнене “ні”.
Вчися на своїх помилках. Лажанула? Знов вибрала якусь чухню? Ну, це ще не кінець світу. Просто переконайся, що точно збагнула як таку чухню розпізнавати і не вибирай її наступного разу.
Не забувай, що все в житті відносне, і пізнається в порівнянні. Вибираєш річ, що здається потрібною/цікавою/важливою? А як вона виглядає у порівнянні із тими речима, що для тебе НАЙважливіші?
Не приймай рішень миттєво. Хоча б переночуй з тою думкою. Пора виздоровіти від звички завалювати людей імпульсивними листами в другій ночі “є ідея! Давай зробимо!“. Пам’ятаєш, скільки раз вони втрачали для тебе всю геніальність вже з приходом нового дня! Просто почекай, часто час – найкращий порадник і “розрулювач” ситуацій…
п.с. До речі, писалось все вище сказане в другій годині ночі. ..але перевірку часом ніби пройшло 😳
слухай, Христю, це ж просто ідеальні правила як вибирати! я собі їх певно перепишу в якусь книжечку, бо в мене проблема з вибором – я дію миттєво і під впливом емоцій, а потім вже думаю “а воно мені взагалі треба?”, але пізно…. час зусилля гроші і ще хто зна що витрачене на не дуже потрібну річ, так що дуже вчасний і влучний допис особисто для мене)
дякую гарно (flower)
Особисто у мене буває вирішальним те, що чогось мені хочеться багато разів :). Типу хотілось-забулось…знову захотілось. Отак воно відшліфоване до мене повертається і я нарешті кажу йому “ну давай вже” – як правило, тоді жодного шансу розчаруванням :).
Сюди можна додати ще один поінт: коли стоїш перед важким вибором, важливо памятати про те, що вибір скоріш за все таки доведеться зробити. І краще, якщо цей вибір зроблений саме тобою, а не перекладений на когось іншого.
Вибираючи я зазвичай пробую змоделювати собі майбутнє після того як вибір вже зроблено і відчути які емоції в мене викликає кожен з варіантів. Якщо емоції позитивні і є відчуття “правильності ходу речей”, то саме цей варіант є правильним для мене. Навіть якщо наслідком можуть бути якісь неприємності чи складнощі, вони виявляються переборюваними і в тривалій перспективі виходить все файно.
Загалом кльово усвідомлювати в собі choice man’a. Повніше відчувається життя. Удачки тобі Христинко! 😉