Вже декілька років підписана на розсилку А Gift of Inspiration – в ній приходять різні гарні цитати та добрі історії для натхнення. Часом переглядаю по діагоналі, як інші промо розсилки, а буває що розповідь потрапляє просто “в десятку” і насправді “зачіпає”.
Остання історія виявилась дуже оригінальною і змусила задуматись. Переказую українською (а повний оригінальний англомовний текст тут):
Прийшла якось дочка до мами побідкатись про свої життєві труднощі, пожалітись і спитати поради. Мама посадила дочку на кухні, щоб вислухати всі жалі, а між тим поставила на плиту три каструльки з водою. В одну кинула морквину, в іншу – яйце, а в третю жменю кавових зерен. За деякий час, коли вода трохи покипіла, мати вимкнула газ і каже дочці: “Дивись, серденько, всі три каструльки кипіли однакову кількість часу, але результат вийшов зовсім різний. Морквина була тверда-тверда, а тепер розм’якла. Яйце – навпаки, було рідке і тендітне, а зварилось вкруту і стало твердим. А спробуй що сталось з кавовими зернами – вони зробили воду смачною та ароматною!
Так само і люди по різному реагують на “підігрів” – труднощі і критичні життєві ситуації. Хтось втрачає контроль і розм’якає, як морква. Хтось, як яйце, загартовується і стає твердішим, навіть якщо ззовні зміна не помітна. А є люди, що виходять з важких ситуацій, як кава, випромінюючи новий смак і аромат. Стають якісно кращими, виносять з цього життєвий урок. Подумай, доню, на кого ти більше схожа, і якою хотіла б стати після всіх випробувань?”
Така от незвична повчальна історія. Я щось навіть розгубилась, на кого я сама схожа. Чітко пригадую випадки власних “морквяних сопель”, хоч і бувало виходило трохи стверднути “по-яєчному”. ..а так хотілося б навчитись бути кавовим зернятком… 🙂
п.с. І хай би в країні нашій теж після всіх цих труднощів і криз настав ароматно-смачний період… (mmm)
дуже гарна історія… як на мене кожен спочатку як морква, потім трохи “загартовується” і набуває яєчних властивостей, а після того вже вчиться бути “кавою” – робить труднощі і проблеми трохи “смачнішими і ароматнішими”… якось так 🙄
я напевно зараз кава, тільки в тому сенсі, що яка була до “варіння”, така і лишаюся після…
от би ще навчитися “присмачувати” ті складні ситуації 😉