Ну що ж, перший допис з анонсованих роздумів про час.
Ті, хто давно читає мій блог, мабуть, встигли помітити мою слабкість до всеможливих списків, чеклістів, пунктів… Можливо, то трохи професійна деформація (хто не в курсі: я менеджер в відставці). Хоча з іншої сторони – скільки себе пам’ятаю, ще зі шкільних часів, завжди любила покалякати в блокноті щось життєствердно-спископодібне 🙂 ..часом знайдеш папірчик 15-річної давності, а там пункти самовдосконалення: прочитати таке-то, робити зарядку зранку, купити нарешті дівчачий одяг. Прочитаєш і сміх розпирає – бо час іде, а списки згрубша все ті самі.. 🙂
Так і з плануванням часу – все починається зі списку – плану справ на тиждень. Сідаю на вихідних, в спокійній обстановці (на вихідних зазвичай знаходиться вдосталь нянь для малечі) і починаю планувати. Чемно розграфлюю листок на 6 категорій і записую, що хотілося б встигнути за тиждень.
Сама наявність окремих шести секцій вже спонукає до певного балансу між різними справами, служить нагадуванням, що в житті є багато важливого.
Період в тиждень – зручний, бо вже якось звиклось, що життя поділяється на робочі тижні (дивно, але я й досі сприймаю будні дні як робочі, а вихідні – як вихідні, хоча по суті для “роботи вдома” великої різниці між днями не мало б бути. Але мій робочий план – тільки на 5 днів з 7. Вихідні в мене проходять “експромтом”!). А ще тому, що доволі просто уявити список задач на такий відносно короткий проміжок часу, і водночас є надія хоча б деякі зі списку задач зробити від початку і до кінця.
Виписую задачі не аж надто детально, якісь очевидні щоденні речі туди не потрапляють (скажімо, я і без плану знаю, що зранку треба зробити сніданок, чи помити Ксеньку перед сном) – виходить 4-8 задач на тиждень в кожній категорії.
До прикладу, типові задачі з секції “Ксенька і Андрій”: організувати плавання в великій ванні; зробити масажик Ксені; прочитати новий розділ в книжці про дітей (є в мене така, по місяцях різні цікавинки розписані); вклеїти нову порцію фотографій Ксеньки в альбом; дошити саморобку Ксені; сходити на огляд до лікаря; не забути, що Андрій просив таке-то; купити чоловікові якийсь смаколик; тощо. Категорія “Д.С.К” зазвичай перелічує всеможливі процедури по догляду за собою, якісь покупки для себе, чи вихід кудись “в люди провітритись”. “Мої захцянки” – шиття, малювання, вирізалки, відкритки, блог, різні спільні “проекти” з іншими людьми. В секцію “Дім” – потрапляють “грубі” або нетипові задачі по господарству: попрати нарешті штори на кухні; відібрати речі в “Банк одягу“; приготувати таку-то нову страву. Часом і щось більш тривіальне туди пишу зі стандартних рутинних речей, наприклад: купити фрукти і овочі; чи помити ванну. “Мої кола” – то переважно зустрічі, дзвінки близьким, організація подарунків на дні народження і свята. Ну, і в “Інше” різні нагадування: скачати книжку, скинути фотки з телефона, купити нитки, відправити листа, і т.п.
Оптимальна, як на мене, детальність плану така, щоб щодня виходило викреслити 3-6 пунктів. Щоб було відчуття, що “ну хоч щось я сьогодні встигла”. Але й щоб не закреслювати пункт “на кожен пчих” 🙂
Щодо формату списку: віднедавна я додала у свій план тижня по графі на кожен день і спробувала відзначати коли саме планую той чи інший пункт. Але це виявилось корисним лише для частини рутинних задач (про це – більше в наступних дописах), бо для більшості справ дуже важко спрогнозувати коли буде реальна можливість за них взятись (доня “мала на увазі” що там мама в блокноті накалякала, в неї щодня свій план!). Зате можна собі крапками повідзначати зранку план “на сьогодні” (якщо день насичений планується і в голові все не поміщається).
Мій “шаблон” плану на тиждень
Приклад заповненого списку (це якийсь ударний тиждень був. ..але йога – все-одно “в прольоті”!! :))
Приблизно в такому вигляді (з невеликими модифікаціями) я планую свої тижні вже давненько, почала ще вагітною, як тільки поміняла офісний графік на декретний. Загалом, штука корисна, хоч періодично находить настрій “ай-ну-то-все-в-баню” і по декілька тижнів листки в блокноті пусті 🙂 ..ну або пункти наплановані, а викреслювати там шось вже руки не доходять.
Але, як кажуть мудрі люди: план – ніщо, планування – все! План варто написати навіть лише заради того, щоб навести лад в голові, вивантажити все звідти і розкласти по поличках (а назавтра, можливо, викинути той план і зайнятись чимось кардинально іншим :))
Все, досить вже про це. В наступному дописі – про те, як я намагалась оптимізувати рутинні задачі домогосподарки…
Не перемикайтесь, і розказуйте чи ведете ви списки справ на тиждень! 🙂
Привітик, так люблю читати твої дописи. Мені це дає можливість теж себе мотивувати на більш плідний в плані екшинів тиждень ніж просто робота-дім…
Я вже давно помітила по собі що список варто хоча би написати собі і тоді спрацьовує зорова пам’ять того списку. Ти згадуєш що калякала там щось і таким чином повертаєш себе у потрібне русло. Правда, от стосовно тижневого чекліста не впевнена чи в моєму випадку офісного працівника це хоч якось можна ефективно реалізувати… (flower)
Файно, Юлька! 🙂 Зроби в мою честь парочку понаднормових пунктів цього тижня, м? 🙂 А я буду ходити і пишатись. Собою і тобою 😉
тепер буду писати))) хоча спроби раніше були, і зовсім не поодинокі, бо я по природі люблю все систематизувати, але проблема в тому, що мене більше захоплює сам процес систематизації ніж подальше виконання спланованого-зсистематизованого 😀
бо оте “ну його все в баню” в мене дуже часто буває актуальне 😆
спробую скористатися твоїми “наплануваннями”, може все таки хоч щось вийде?
в кінці тижня відпишуся… принаймні, запланую собі таке (angel)
Та в мене ситуація схожа.. З однієї сторони, знаєш з практики, що система – дієва. Плануєш. Робиш. Плануєш. Робиш. … А з іншої сторони – ну так часом це все зануджує, до неможливості.. 🙂
Але по-моєму, будь-які експерименти з самоорганізації (навіть якщо результати на перший погляд невдалі) – корисні. Починаєш краще розуміти що підходить чи НЕ підходить конкретно тобі.