Про щастя і мертву рибу

Я тепер багато гуляю нашим районом, і мало не щодня стаю свідком невеликих сценок з життя місцевих дітей, підлітків, мам і бабусь з дітьми, та інших людей, які вештаються по вулиці посеред робочого дня. Часто трапляються малоприємні історії – то натраплю на малих, які ховаються за рогом будинку і по колу розкурюють сигарету. То зграя дітлахів цькує свого однокласника. То хтось з дітей видерся кудись, а злізти не може, а інші з нього сміються. То мама якась неадекватна лається всю вулицю на малу дитину. ..тим приємніше, коли чергового дня на вулиці все ж “показують” щось хороше і позитивне.. 🙂

От вчора: ідуть по вулиці хлопчина років п’яти з бабусею, а в руках в нього вудка, чи точніше спінінг, з котушкою – все як треба. А на самому кінці волосіні  прищіпкою прикріплена ..невже справжня (мертва) риба?! Він її бере, і так хвацько закидає в калюжу, чи в траву, а потім по-діловому крутить котушкою і підтягує волосінь – “ловить” рибку 🙂

А риба здорова така, голосно плюскається в воду, раз-через-раз ляпає малого по спині (чим трохи дратує бабусю). А він – просто світиться! Методично закидає і ловить – раз-за-разом, раз-за-разом. Я собі думаю: “Ото дивну іграшку дитині вигадали..”

Мимо проходять старші хлопці. Зупиняються, оточили малого, дивляться-дивуються. Він ще впевненіше закидає і ловить, з непробивним виглядом професійного рибалюги. І радість, видно, аж розпирає його.

А тим часом надійшла ще якась жіночка, очевидно сусідка бабусі і внука. Почала розпитувати, що це за риба така. Хлопчик охоче розповідає. Виявляється, що це татко їздив на рибалку, і наловив стільки всього, і карасів, і ще таких-то риб, і ловив він їх в річці, і от привіз так багато, а потім виявилось, що одна – мертва, то її готувати не стали, а дозволили малому побавитись! 🙂

Думаю, той тато багато рибалить, а син, як і положено, дуже хоче бути схожим на тата. А ще мені чомусь здається, що цей день малому точно мав би запам’ятатись надовго, відкластись десь в течці “щасливі спогади дитинства”… Ну, а я відкладаю цю історію в категорію “підглянутого щастя”! 🙂

Маю кілька кадрів – не дуже якісні, бо з телефону, і здалека крадькома зроблені. Але викладаю, принаймні масштаби риби і хлопчика заціните 🙂