Простий сюрприз подовженої дії

Хочу поділитись супер-простецькою ідеєю, як зробити комусь приємний сюрприз подовженої дії. Недавно на чоловікові своєму випробувала – тішився довго! Цей кадр вже фігурував в рамках нашого фотоексперименту, тепер два слова, що ж то таке було 🙂 

Мій Андрій дуже любить цукерки “Спартак”. От я, під час чергової прогулянки, зайшла в магазин, і взяла жменю “спартаків” для нього, ми якось давно не купували їх. А потім прийшла додому, і вигадала, як  додати приємності до, й так приємного, сюрпризу 🙂

До кожної  цукерки я прив’язала доволі довгу нитку, а з паперових наліпок-квадратиків (чи як вони називаються, ну, офісні такі нагадувалки) поробила “лейбочки”, і попричіпала до другого кінця нитки. На кожному папірчику написала щось різне: з “лицевої” сторони щось типу “Ку-ку”, “Агов!”, “Я тут!”.., а з зворотньої різні приємні речі, типу як сильно я свого чоловічка солоденького люблю  😳

Ну і порозкладала такі сюрпризи по квартирі.  Цукерки позакидала в найнедоступніші місця (десь на шафи, в шухляди), а лейбочки на трошки видніші місця приладнала: щоб, рано чи пізно, їх можна було помітити, і по ниточці знайти ласощі 🙂

Вийшло супер кльово, перші цукерки три Андрій знайшов в перший же вечір. А на віднаходження всіх решта  пішло, певне, ще днів чотири-п’ять! (він же не знав скільки їх, і цільово по дому не бігав) І протягом тих декількох днів, щоразу, коли випадково знаходилась нова лейбочка з новими приємностями і ще однією цукеркою – чоловік посміхався і приходив до мене обніматись 🙂

Направду приємно було, причому обом 🙂 А часу на організацію сюрпризу хвилин десять пішло всього-навсього.  Спробуйте при нагоді! 😉 Рекомендую! 🙂