Знаєте який сьогодні день? 1002-й! 🙂 1002 день відколи я завела свій епічний список бажань 101/1001. Два з половиною роки позаду, і ось я звітую з результатом 73/27! 🙂
Чесно кажучи, свій “дедлайн” зустрічаю з доволі двозначними емоціями.
З однієї сторони, мені трохи соромно за (мега прості) бажання, які я так і не виконала (за стільки часу не надрукувати весільні фотографії (№68) ?!! 🙄 ..не записати диск з улюбленими композиціями (№78)?!! 😕 не сходити з сестрою на шоппінг, забивши на роботу (№55)?… 😮 ). Та й за деякі, які викреслила теж ніяково (Коли я задумувала пункти №47- “організувати квест”, чи №34 – “заробити гроші альтернативним шляхом”, то уявляла щось грандіозніше ніж на практиці вийшло 😳 ).
З іншої сторони, є багато того, що я таки зробила. І не просто якихось речей які самі-собою розуміються, але й доволі крутих штук (Типу постелі для моїх сестер, з тканини яку купила наша покійна бабуся, і яка пролежала в шафі 100500 років (№17). Таки дошила! Або варення, з яким я намучилась, щоб вийшло хоч щось їстівне (№97):) Або як я відважилась пірнати на голову (№37)!). Цілком ймовірно, що ці речі так і не здійснилися б, якби не затія зі списком.
- Здійснювати задуми ЗНАЧНО простіше, коли є однодумці. Так приємно і легко братись до справи, яку давно відкладав чи не наважувався зробити, коли твоє бажання підтримують друзі і рідні! Мій чоловічок організував для мене екскурсію на дах багатоповерхівки, подруга навчила пірнати, з старшою сестрою садили клумбу на дачі, з молодшою – затіяли малювання картини масляними фарбами (я ще обов’язково похвалюсь результатом!).Але, мабуть, найбільше мене розчулив лист від абсолютно незнайомої людини щодо (незакресленого на той момент) шкарпеткового пункту №33. Улянка розповіла, що також має список бажань, і що навчилась в’язати шкарпетки не так давно, і що це дуже просто, і взагалі, вона готова мені всім-всім помогти, щоб і я обов’язково навчилась. Тільки завдяки цій дивовижній підтримці раптом нізвідки, я переборола всі лінощі і таки здійснила задумане! 🙂
- Я досі не визначилась чи помагає наявність кінцевої дати в списку, чи шкодить.
Зі справами робочими, я часто провертала такий трюк: коли задаєш собі кінцеву дату завдання, трубиш на весь світ, що таке-то-й-таке-то буде точно готово тоді-то; робиш все, щоб твій умовний “дедлайн” перетворився в залізобетонний, від якого потім важко відкараскатись; і далі вже сама наявність кінцевої дати зорганізовує тебе, щоб встигнути здійснити задумане. Зазвичай, виходить класична студентська схема, коли доробляєш усе в останній момент, але тим не менше (хоч з нервами-соплями) місія виконана!Але в випадку з моїм довжелезним списком, то не дуже спрацювало. Якщо глянути на к-ть бажань здійснених в різні місяці 1001-денного періоду, то “студентський” тренд не настільки явно прослідковується. В режимі “студента” я могла б легко скоротити кількість нездійснених пунктів мінімум вдвічі за якийсь тиждень-два “до сесії”! 🙂
- Цікаво було спостерігати як змінюється моє ставлення до власних бажань з часом. Як не дивно, велика частина списку досі не втратила для мене привабливості, багато з тих ідей все ще звучать привабливо , як і 2.5 роки тому. І це при тому, що за цей час в житті сталось купа фундаментальних подій, і голова моя (принаймні, мені так здається) вже варить і сприймає світ зовсім по-іншому.
Виходить, що як би не мінялись обставини і моє уявлення про себе, десь всередині сидить створіння, яке навіть не думає змінюватись? Роби шо хош, а від ідеї запустити гігантські бульбашки ти не відмовишся ніколи? Якось так?.. 🙂
Ну, і наостанок, зізнаюсь що найбільше в тій всій історії мій мозок напружився в намаганні таки придумати пункт №101 – “штраф” за кожне нездійснене бажання. Я вже якось ділилась роздумами на цю тему, але додаткових ідей в студію так і не поступило. А так хотілося поставити гарну позитивну (три)крапку на епохальному експерименті… 🙂
Зрештою, вирішила таке:
№101 – За кожне з 27 своїх невиконаних бажань я спробую виконати чуже бажання. Або хоча б зробити комусь щось приємне “за просто так”. На все про все – хай буде 27 днів (новий deadline – 25 жовтня 2012) (sun)
“Продинамити” таку місію – вже права точно нема. Тому терміново збираю чужі бажання, які реально здійснити (враховуючи всю мою лінь) в зазначені терміни!!!! Не соромтесь, пишіть ідеї в коментарях або на пошту , спробую себе в ролі “миколая” такого собі 🙂
aвтор ілюстрації: Emma Thomson
Класна затія! Я про таке навіть не знала 😳 …
не знала, то й не знала. а бажання все одно загадати можна 🙂
(..хоча так, мабуть, важко отак ні з того ні з сього взяти і попросити щось в людини, з якою щойно познайомився?)
Твої пости дуже надихають:)) Певно й сама спробую такий список затіяти – вже була схожа ідея після перегляду “The Bucket List”. Дякую за натхнення!
А я люблю твій бложик. В ньому ..якось багато життя, чи що 🙂
Вмієш ти свій емоційний стан тонко передати. Часом цікаво отак підглянути в чиюсь голову 🙂
Так що тобі дякую в першу чергу за відвертість.
А бажання ти загадуєш, чи як?
і ще, Ptah. сьогодні мені не спиться і я намалювала малюнок про тебе 🙂
якщо подобається, можу надіслати паперову версію (тільки адресу підкажи).
Вау! Дякую:))) Так, я одразу ж написала тобі на пошту, яку ти вказала у кінці посту 🙂 Там є бажання та поштова адреса 😉
Про мене ще ніколи раніше не малювали))) Або ж не повідомляли мені про це 🙂
Лист чомусь прямісінько в спам попав 😕
Але вже знайшлись 🙂 Матимеш і малюнок і бажання 😉
Загадую бажання, яке треба здійснити за жовтень: щотижня дзвонити нашій бабусі від мого імені! :), бо як їхала, то не встигла побалакати і перед тим забула перетелефонувати :(…а обіцяла. Прошу сказати, що я думаю про неї і обнімаю і цьомаю! 🙂
Д.С. До речі, відпишуся, що поишита для нас постіль чудова, ми солодко спимо на ній 🙂 , а вона мені одночасно нагадує і про тебе, і про бабусю.
Запросто! 🙂 перший зідзвон вже відбувся! 🙂
Бабуська знає, що ти дзвонила – так що не гнівається зовсім 🙂 І теж передає вітання, обнімки, цьоми і все далі по списку (в дзьобик, в щічки, в чоло… 🙂 ).
Доброго дня! Пишу тут, бо не знайшов контактів (після прочитання можна стерти).
Можливо вас зацікавить блогерський показ фільму “Духless” у Львові? Деталі тут – http://blog.golubovsky.com/duhless-for-bloggers/
Я вже одного разу підвела вас з попереднім блогерським показом. Тому не буду спішити погоджуватись, спершу переконаюсь що вечір середи буде вільний від нагальних справ. Але приєднатись було б цікаво! ..тим більше, якщо це можна вважати вашим бажанням на замовленя? 😉
Маю бажання. І думаю що ти б для того добре підійшла. Хочу зняти якусь добру, веселу історію, на 1-2 хв. Але шось воно ніяк не придумується. Чомусь я думаю що ти б могла шось таке вигадати. ;), тобто моє бажання таке “Придумай сюжет коротенької доброї історії, яку я спробую екранізувати” во)). Якщо затєжко то забий.
ааа, я підозрювала що ти нагадаєш собі про ту штуку 😀 ..та, в мене в списку “бажання Славка” воно все ще висить… доведеться напружитись, може якраз натхнення попре 🙂
Почав читати про твої жовті окуляри ще до того як життя звело нас на трудовому поприщі і тепер можу сказати що ти немаєш невиконаних мрій – ти маєш тимчасово відкладені. Успіху тобі у виконанні статих мрій, якщо вони лишаться важливими, і нових тобі яскравих моиентів. Що стосується виконання чужих мрій то це як мінімум нечесно. Кожен має мрію і якщо ти виконаєш її то буде не здійснення а подарунок і радість не та. Присуджую тобі вибрати одну мрію з невиконаних і викласти фотозвіт 😉
..я, власне, на здійснення чиїхось мрій – не дуже то претендую. “мрія” – то в моєму розумінні шось серйозне, велиике. А я так, більше захцянки маленькі мала на увазі 🙂
..але ти матьоро повернув сюжет, хитрюга DMZ 🙂 тепер не відкручусь, мушу “хвости” підтягувати 😀
намалюй мені карку на ДН =)
Миколка! З зовсім скромним запізненням (якісь 15-20 днів, подумаєш) я нарешті завершила присвячений тобі малюнок (dance) ..правда, вийшла не зовсім картка… і не зовсім до дня народження… але сподіваюсь, сподобається 😳
Завтра здибаємось? Вже не дочекаюсь 🙄
Картку*
Ти мене так надихнула своїм списком бажань, що я і свій завела, тільки от не наважусь опублікувати. Дякую за кльовезну ідею! (yes)
Цікаво що там в тебе в списку такого сороміцького? 😉
..а взагалі, я теж не відразу наважилась. Ото взяти, і розказати всім на світі що в тебе в потаємних списках. Але, зрештою, не пожаліла, що розказала 🙂
хочу львівської кави 🙂
За чим затримка? 🙂 Приїжджай!
В мене прийом бажань вже давно закінчився, але на каву можем сходити )))
далекавата))) передайте кимось з тих хто літає сюди )))