Як ми літали

А знаєте, я вже давно вам нічого не розповідала про наші пригоди і подорожі. Подій не бракувало, але все якось не писалось. То настрою не було, то часу, то ще чогось. А от переглядаю фотоархіви сімейні – і стільки там всього цікавого, нерозказаного!.. От, наприклад, чому б не розповісти, як ми літали на парапланах! 🙂

Було це навесні, мені якраз бамкнуло 27 і ми з друзями поїхали на Франківщину, в район села Олеша – провести вихідні на дачі, і посвяткувати.

Місцина там мальовнича – села розкинуті по обидва боки Дністра, який в цьому районі схожий на серпантин. Де-не-де берег на десятки метрів піднімається над річкою, утворюючи своєрідні каньйони.  Саме завдяки перепаду висот і унікальному ландшафту, це одне з небагатьох місць в Україні, де можна літати на параплані (інші місця – в Карпатах, або в Криму).

Параплан – це щось візуально схоже на парашут, тільки принцип не в тому, щоб стибнути з висоти і летіти собі вниз, а в тому щоб зловити крилом вітер і літати керовано, адаптуючись до повітряних потоків (як вверх, так і вниз). Тобто починається політ на землі, і тривати може доволі довго, залежно від погодніх умов (є люди які годинами можуть  літати, до того ж долаючи величезні відстані).

Про польоти парапланеристів в селі Одаїв ми знали давно, тому вирішили заскочити подивитись. Погода була чудова, на місці виявилось з десяток спортсменів. Ба більше, серед них виявилось двоє інструкторів з двомісними парапланами-“тандемами” і заманливою пропозицією “покатати” 🙂 А ми подумали: “чому б і ні?”
Тим, більше що не скористатись такою нагодою, практично, в свій день народження – було б якось шкода 🙂

Одним словом, поки інші думали над пропозицією, я скоренько здалась в руки інструкторам, і почала п’ялити на себе спорядження 🙂

Спорядження – це така собі, прикріплена до тебе у всіх місцях, люлька, в якій можна зручно сидіти, коли піднімешся в повітря. В “тандемі”, очевидно, їх дві – інструктор сидить позаду. Ну, і до люльок прикріплений сам параплан.

Один з найскладніших моментів  – розгін і зліт. Щоб “підняти крило”, і потім встигнути відірватись від землі необхідна неабияка майстерність. Але поки ти з інструктором, то все що треба робити – це в правильний момент, по команді, щосили БІГТИ, нахиляючись вперед і опираючись силі з яким крило надувається повітрям. Бігти-бігти-бігти, аж поки ноги не відірвуться від землі.

 А потім, якась мить – і ти вже в повітрі. Заскакуєш зручніше в своє кріселко, і насолоджуєшся польотом. Поки інструктор ззаду оперує стропами, підкоректовуючи нахил крила відповідно до повітряних потоків.

Летіти зовсім не страшно. Враження таке, ніби телевізор дивишся – яку-небудь зйомку з повітря на Discovery channel. Все безшумно, плавно, ноги на фоні горизонту баламкаються… Можна роззиратись навколо, дивитись на інші параплани, широко розкрити руки і уявляти що ти пташка… Думати, що ще хвилину тому ти був на землі, а вже зараз – в небі, де земні закони не діють! Ну, одним словом, повне тобі блаженство.

Мій інструктор розповідав як якось годин 6 літав над Боржавою, аж поки їсти не захотів дуже сильно. ..І я його розумію, приземлятись після такого польоту ну зовсім не хочеться 🙂

Посадка – теж в чомусь важкий момент. Треба вчасно зрозуміти,  що вже пора сідати (бо вітер може вщухнути в зовсім не підходящому місці, над річкою скажімо, чи над лісом). Ну і потім плавненько сісти на м’яку точку 🙂

Приємний такий вид спорту і відпочинку, скажу я вам. Дуже сподобалось, ми навіть на хвильку уявили, як було б кльово займатись ним регулярно. Щоб почати – треба початкові капіталовкладення (купити собі крило, десь так 1-2 тисячі євро. На чужому навряд чи вам дадуть займатись), ну і достатньо вільного часу, щоб при найперших ознаках сприятливої погоди мчати на місце польотів 🙂

Наскільки я розумію, в нашій країні наразі парапланеризм тримається виключно на ентузіазмі самих спортсменів. Більшість тих, хто приїжджає літати в Одаїв – вчились тому ділу самі. Зате вони з радістю приймають в свої ряди нових ентузіастів, готові (хто за гроші, а хто й безкоштовно) помагати новачкам.

Отаке-ось.

 

п.с. Деталі для тих, хто загориться політати:

Точне місце розміщення стартової поляни в с. Одаїв, Івано-Франківська область. 

Переглянути більшу мапу

Їхати “на авось” не рекомендую, наявність “літунів” дуже залежить від погодніх умов. Краще зв’язатись з інструкторами, щоб точно все організувати. Ось група ВКонтакті, де є контакти інструкторів (хлопці з Калуша): http://vk.com/club19184923 
Вартість польоту з інструктором точно не пригадаю, в районі 200-300 грн було, здається. 

 

п.п.с. Більше фотографій тут.