Ну що ж, не пройшло і два місяці після моєї обіцянки розповісти детальніше про відпочинок в Тунісі… 😳 ото нарешті дозріла до розповіді про смаки цієї африканської країни: різні їстивності, які варто/не варто там куштувати. Тема, як на мене важлива – бо який відпочинок без смачної їжі? Так що поїхали…
Що варто/не варто покуштувати?
Мабуть, найвідоміша туніська страва – берберська каша під назвою кускус (couscous) – спеціальним чином приготована манна крупа – традиційний гарнір, може подаватись, як з м’ясом, так і з овочами. Не скажу, що супер-смачно (каша як каша :)), та спробувати хоча б раз варто.
Ще одна традиційна страва – брік (brik) – щось схоже на чебурек – дуже тонко розкатане тісто, складене навпіл, з начинкою всередині, обсмажене в олії. Типова начинка – яйце, цибуля, зелень, може бути з тунцем. Хрустить, досить смачний перекус.
З м’ясом в Тунісі свої нюанси. Оскільки країна мусульманська, то свинини тут не подають, навіть туристам. Натомість поширена телятина, а ще більше – баранина, з птиці – багато індичатини. Чесно кажучи, за два тижні відпочинку так і не пощастило натрапити на добротний туніський стейк, а одного разу, замовивши м’ясний mixed grill просто не змогли його з’їсти – якісь обрізки, перепалені на вогні з купою спецій.
Але одна страва з баранини нас таки підкорила – називається гаргулет (не знаю як правильно пишеться французькою), баранина приготована в герметичному горщику. Шматки м’яса, разом з картоплею накладають в глиняну амфору, заліпляють верх, і запікають довший час. Перед подачею на стіл горщик розбивають і виймають смачнюще мняско, протушковане у власному соці. Приготована в такий спосіб баранина зовсім не має специфічного запаху. До того ж, чого вартий сам перфоманс – коли офіціанти розвибають горщик просто перед твоїми очима! 🙂
До речі, є ще цікава страва – риба в солі, готується за схожим принципом. Тільки не в глині, а в глибі солі. На жаль, не встигли покуштувати. Зате досхочу наїлися іншої рибки – тунця (добре смакує в млинці під назвою crepe), сібасу, доради (непогані в грильовому варіанті).
От перші страви в Тунісі – зовсім не вразили. Підозрюю, що супи там або не дуже популярні, або вони генетично не вміють їх готувати. Так що не рекомендую. Також не варто замовляти морепродукти (всяких там креветок, кальмарів і восьминогів), здається, це також не їхнє.
З приправ: є традиційна гостра аджика – харіса (harissa), мікс перців чілі, розводиться оливковою олією, або іншими соусами. Чисту харісу можуть їсти хіба справжні козарлюги, що виросли на чистому хроні! 🙂 (я татові привезла, наприклад). Можна також купити спеціальну приправу до кускусу, якщо надумаєте приготувати собі вдома.
З фруктів: на першому місці, звісно, туніські фініки. Таким м’ясистих фініків в Україні купити нереально, хіба за великі гроші. Та ж історія з інжиром, мега-смачний у свіжому вигляді (а не у вигляді засушеної цибульки, як в наших магазинах). З екзотики – плід кактуса. З більш звичних нам фруктів – дуже смачний виноград, особливо зелений. Мабуть в Тунісі він краще визріває, бо має насичений виноградний смак, як в наших соках з підсилювачами смаку 🙂
З солодощів: пробували прикольні медові “вушка антилопи” з горішками. Але бачили таке в продажі лише під час екскурсії. А в звичайних магазинах – з незвичних солодощів хіба турецький рахат лукум, і всякі грильяже-подібні горіхові штуки. Абсолютно неїстівні, хіба для людей з вставними щелепами, яким не шкода зубів 🙂 Так що не ведіться!
З напоїв: можна знайти непогане туніське вино, хорошим сортом вважається Magon. Проте треба вибирати більш менш дороге, бо під цією назвою продають і кисляк і справжнє вино. Якщо збираєтесь купити додому – краще це зробити в аеропорту, а не в супермаркетах на місці. Місцева горілка з фініків називається красномовно – буха (bukha), не скажу чи смачна, бо на горілках не розуміюсь. Незвичний місцевий чай – з м’ятою і з кедровими горішками.
Загалом, відпочивати в Тунісі досить смачно, якщо знати що вибирати. Сподіваюся, комусь з подорожуючих стануть в пригоді мої поради! 😉
п.с. Ще можу порадити місця, які сподобались в районі селища Хаммамету, де ми відпочивали: 1. лівійський (здається) ресторанчик Restaurant Colonie (це нетуристичний район, треба на таксі добиратись), 2. ресторан туніської кухні Sidi Slim (там ми гаргулет пробували). Були ще всякі прикольні дрібні ресторанчики в новому Хаммаметі, але назв не пригадаю…
п.п.с. Фууух, поки дописала аж зголодніла 😀
здається 10 днів “холостякування” відбило бажання готувати 😀
Одним словом, смакота 😛 після твого посту вже хоч зараз готова бігти до туристичного агенства
На світлинах все виглядає досить апетитно. 🙂
Цікаво, скільки ж вони таких глечиків за день розбивають… Ото, мабуть, вигідно мати власну майстерню з виробництва глиняних глечиків. 🙂
Даремно прочитав твій пост – тепер піду їсти. 😀 Гаргулет найбільше мене зацікавив.
Так-так, я все побачила!
На першій фотці вони кус-кус горілочкою запивали, тому так скоро і пішов 😛
Верблена – я не думаю, що відвідувачі аж так дуже часто замовляють той гаргулет, то порівняно дорога страва – не так нащодень. Ми коли замовили, то всі офіціанти збіглись, як на свято, тішились події не менше за нас 😀
я хотіла відео викласти як то все кумедно виглядало, але щось ніяк не хоче заливатись на ютуб…
французькою то буде „gargoulette“
а мене от чай зацікавив з усього описаного.
каші не люблю, телятину якось теж не дуже. а от чай, то моя слабкість. навіть не знаю звідки воно в мене взялось))
Фотки апетитні 🙄 Стосовно страв, то манки я не переварюю ще з раннього дитинства, отже, кускус наврят чи мені засмакує. Гаргулет би з задоволенням спробувала, ну дуже вже гарно його подають 😳
Стосовно фруктів, ноу коментс…люблю всякі і побільше 8) Фініки і інжир смачнючі їла в Єгипті. Те саме стосується і гранатів, таких спілих і соковитих в нас не купиш, принаймні я не зустрічала 😕
хочу вже з’їсти той горщик!
треба собі таке замутити. то ж круто – і ліпнина і їжа одразу)
виявляється „gargoulette“ – то “глечик” по-французьки! 🙂
просто, як і все геніальне 😛
до речі, щодо чаю… була ще інша комбінація, пригадую.. не тільки з кедровими горішками, а ще з якимись… забула. коротше, люблять вони всякі шняжки в чай кидати 😀