Світлина з photography.nationalgeographic.com
Я вже давно притримуюсь думки, що щастя – це не подорож з поточного пункту А в омріяний пункт Б, щастя – це, власне, сама дорога. Це як людське життя – мабуть ніхто не прагне пошвидше потрапити в кінцевий пункт Б (коли життя завершиться), але всім би хотілось, щоб жити “по дорозі” туди було веселіше і приємніше.
Пропоную всім прочитати добіса правдиву статтю на цю тему тут:
http://neo-cube.livejournal.com/25657.html
Дякую Сяньці за те, що поділилась! 😉
+1, Давно зрозумів, що головне не куда і не коли а головне з ким і як.
Dyak
на жаль трапляються інші комбінації — коли важливо куди і з ким, і доводиться з цим миритись, бо самій важливо лише з ким і як.
десь хвилин п’ять переварювала коментар Зимової 🙂
як підсумок – головне з КИМ, а вже куди і як і коли – то другорядне, правильно?