Пригадую колись в ліцеї треба було зробити якийсь плакат, і я принесла з дому ватмани в тубусі (такий чохол трубоподібної форми), і поки я з ним ішла по коридору, всі проводжали мене зацікавленими поглядами, а багато хто із знайомих питав: “Хриська, що там в тебе?”, “Ого, а це ще шо таке?”, “Там в тебе пушка?”…
І я подумала – “От круто, ідеш собі з тубусом, а всім цікаво, що ж там в ньому..”
А через декілька років була подібна ситуація вже в універі, коли мені на великій перерві принесли мої бігові лижі, які я позичала для походу в Карпати. А надворі був кінець березня, здаєьться, – у Львові теплінь. І от ходжу я з тими лижами по універу з пари на пару, а народ навколо знову помирає з цікавості – навіщо ж мені ті лижі здалися.. 🙂
А цього тижня замість тубуса і лижів – в мене великий пластир на підборідді! Хто не зустріне вперше – всі питають “Що сталось?”, “Огоооо, а це що таке?”, “Христя, ти звідки падала?”, “Невже з чоловіком посварилась?” і т.п. Все той самий ефект тубуса! 🙂
Так що якщо раптом в когось буде напад депресії і відчуття непомітності – рекомендую невеличку хитрість: берете з дому якусь здорову штуку, ну, наприклад драбину розкладну, чи гірський рюкзак, чи ще щось таке помітне і відправляєтесь з тою штукою на роботу – гарантую, без уваги не залишитеся! 🙂
Причому чим екзотичніша і несподіваніша штука, тим краще. Треба дати можливість людям пофантазувати в чому справа, збити їх з пантелику – для максимального ефекту 😉
Ну а на крайняк, якщо не можете вигадати нічого оригінального – то і великий пластир в помітному місці, чи гіпс на руці – також піде! 😉
п.с. Може якраз в якійсь мудрій книжці колись напишуть про ефект тубуса, відкритий скромною дівчиною з України… 🙂 Так що збираю історії! 😉
Я недавно почав вчитись грати на басусі,і от коли я її приніс на роботу, також привернув багато уваги )))
А ще після зимово-лижної травми я запустив волосся, і і коли я потрапив до іншого офісу, де не був кілька місяців, теж було весело ))
Тубус це крута штука, що можна й комусь по голові дати, звісно якщо сильно дістануть і ефект буде!!!
Я привертала до себе надмірну увагу, коли возила кошеня до ветеринара – всі показували пальцем і шепотіли “Дивись – котик!” А деякі підходили і розпитували, куди я його везу, що з ним сталось і, чомусь, якої він статі 🙂 Ну і постійно “Уті-пууусі, який милееенький!..” 😀
Ага, з котиком і гітарою – то хрестоматійні майже приклади! 🙂
на мене з рюкзаком або ровером вже уваги не звертають =)
а от коли приводжу в гості на чай якусь дівчину, то так ))
дівчина – як приманка для інших дівчат! о_О
Якось відносив годинник в ремонт. Після того як забрав, не придумав нічого кращого, як одіти його на руку. Оскільки в мене вже був годинник на лівій руці, одягнув його на праву. Народ також дуже цікавило, чому я з двома годинниками хожу. Казав, що то для стерео-ефекту. 🙂
Якщо б я грабував банк, то мабуть одягну однотонний одяг і яскраво-ядовито салатовий шарфік. Ясно, що він не пасував би мені до очей, зато всі свідки б заявляли, що лиця вони не запамятали, але той чувак був в яскравому салатовому шарфіку.
Психологія 🙂