Думаю, більшість людей зізнаються, що для них, в тій чи іншій мірі, важлива думка інших.
Важливо, щоб тебе поважали. Приємно, коли тобою захоплюються. І, зрештою, життєво необхідно, щоб тебе просто чули (звісно, є люди, які заперечать це і скажуть “наплювати мені що думають інші”, але це не зовсім правда, навіть найзамкнутіші інтраверти мають людей, які їм важливі).
Критичного висловлювання з вуст важливої для тебе людини може бути досить, щоб зіпсути цілий день. І навпаки, об’єктивна похвала від авторитета, здатна зарядити натхненням надовго. A часом буває, що просто хочеться, щоб тебе помітили, навіть, якщо це простецьке “як життя?” від співробітника, чи посмішка від випадкового знайомого.
Насправді, навіть дивно, як мало нам потрібно “для щастя”.
По собі знаю, як приємно, коли випадковий відвідувач просто залишає коментар на твоєму сайті. Навіть якщо це просто “:)))” без особливо глибокого змісту – байдуже, тебе почули і дали тобі про це знати. І це, як не дивно, підбадьорює, надихає, посміхає…
За що мені подобається участь в проекті Thing-a-day, так це за те, що там зібрались люди, не лише готові показати на що вони здатні, але й готові підтримати інших в їх творчих починаннях. Навіть якщо тобі не все вдається ідеально, завжди знайдеться двійко-трійко людей, які залишать свої “5 копійок” в коментарях і дадуть тобі зрозуміти, що ти не один, і що не все так погано! 🙂
Тому, побувавши на тій стороні медалі, я ще охочіше залишатиму коментарі на сайтах інших людей. Хіба шкода написати щось приємне людині, чия стаття тобі сподобалась? Чи прокоментувати фотографію знайомого, якого давно не бачив, і який обов’язково посміхнеться, прочитавши твоє послання.
Заохочую і всіх інших робити те саме!
Не забувати, як важливо людям бути почутими.
А от як бачиш щось не лише приємне, але й корисне, то тоді – тим паче не шкода 🙂
з іншого боку, ніколи не знаєш як твій коментар сприймуть. часом не зрозуміють і їм ше й настрй зіпсується :).
хоча, хто не ризикує той не п’є..
tellen reacties in een andere taal ook mee?
ja, zeker! 🙂
Залишаю свою посмішку і позичаю трішки натхнення 🙂 Так тримати!
Цей пост зачепив мою совість. Бо я саме той “замкнутий інтроверт”, що не впевнений, чи потрібна комусь його думка. А ще – соціофоб, який не вміє спілкуватись і боїться ляпнути щось недоречне. Тому зазвичай читаю мовчки, тримаючи відгуки при собі… Хз, можливо завдяки тобі почну над цим працювати 🙂
2Kat – от і добре! 🙂
буду чекати на твої коментарі!