Тебе осуджують, коли ти голосно смієшся і наповнюєш собою кімнату
Тебе осуджують, коли ти тиха і не настроєна до спілкування

Тебе осуджують, коли ти пробуєш дружити зі всіма
Тебе осуджують, коли ти починаєш вибирати, з ким дружити, а  з ким ні

Тебе осуджують, коли ти обираєш кар’єру
Тебе осуджують, коли ти обираєш сім’ю і дім

Тебе осуджують, коли ти пробуєш займатися багатьма речима одночасно
Тебе осуджують, коли ти не проявляєш ініціативи

Тебе осуджують, коли ти ходиш в кедах і рваних джинсах
Тебе осуджують, коли ти одягаєшся занадто розкішно

Тебе осуджують за неорганізованість і творчий безлад в голові
Тебе осуджують за педантизм і надмірну уважність до деталей

Тебе осуджують, коли ти довго не дорослішаєш і в тебе вітер в голові
Тебе осуджують, коли ти дорослієш і серйознішаєш занадто рано

Тебе осуджують, коли ти мандруєш і не переймаєшся матеріальним
Тебе осуджують, коли ти успішна і заробляєш багато грошей

Тебе осуджують, коли ти дивишся на світ через жовті окуляри
Тебе осуджують, коли твої окуляри завжди сірі

…

І правда життя в тому, що тебе осуджують завжди
Незалежно від того, що ти робиш і які рішення приймаєш
Бо завжди є хтось, хто думає по-іншому

І найкраще, що ти можеш – не зважати на тих, хто осуджує
І просто вибирати те, що робить тебе щасливою.

Моя інтерпретація чудового англомовного білого вірша, який я прочитала ось тут.
…дуже хочу і собі навчитися не перейматися речима, які того не варті.
…і ще навчитись не осуджувати і не критикувати інших, навіть якщо я не розділяю їх рішень та способу життя.