Ні-ні, я не писала код, ми з колегою розробляли модель нашого віртуального проекту і будували таблички для розрахунків моделі в Excel. Наваяли шось 9 табіків, купу звідних таблиц і складних lookup-формул.

По ходу справи доводилось багато раз “дебагати”, бо, то тут то там, вилазили неймовірні цифри. Прогнали десь п’ять сценаріїв розвитку подій – за кожним разом виявляючи нові неточності і дефекти. Деякі з складних багів загнали в список known issues і обмеження моделі – подумаємо над тим завтра. Пробували місцямии підчищати обчислення, і натикалися на всім відомі граблі “рефакторингу” – порухав в одному місці, а все перестало працювати. Одним словом, займалися повноцінною розробкою, і до кінця дня навіть отримали більш-менш робочу версію!

Причому, як я вже сказала, все робили в парі – я клікала і тайпала, а Наталя мене виправляла і підказувала по ходу. Часом ми разом дружно стакались на чомусь, але зрештою знаходили вирішення проблеми.

Коротше, я страшенно нами пишаюсь – сьогоднішній день був супер-продуктивний. Зокрема і тому, що дві голови краще ніж одна, і таки є щось у цій ідеї парного девелопменту.

Залишилося ще трохи попрацювати з цифрами, трохи ускладнити модель всякими “несподіванками” які чекатимуть на гравців по ходу (типу форсмажорних обставин, або вибриків клієнта), а також попрацювати над “інтерфейсом” програми – придумати як би симпатичніше відображати результати, і все таке.

Вже не терпиться провести першу “калібровочну” гру, щоб перевірити наскільки збалансовані параметри нашої моделі. А там дивись і до серйозних змагань будемо готові – я планую запросити побавитися не тільки тестерів, але й девелоперів і навіть крутих манагерів.

Хееех. А як провели день ви?

Трошки погуглила, і наткнулась на цілу наукову роботу з університету Маямі за 1992 рік, що якраз описує одну з можливих моделей для симуляції проекту та його основних показників. Там гравець керує такими показниками: загальна кількість людей на проекті, % ресурсів залучених в Quality assurance, % людей залучених в Rework (ну і решта людей, хто не входить в попередні % – залучені в розробку і тестування). А на виході отримує цілу купу показників, типу скільки часу потрачено, відсоток знайдених проблем і т.п.

Форма прийняття рішень

Що мене вразило в цій роботі, так це довжелезний список параметрів використаної математичної моделі (починаючи від швидкості набору персоналу і закінчуючи всякими поправками до запланованого об’єму робіт), їх там реально десятки… І ще сподобалось, що автор розглядав випадки проекту з різною точністю початкової оцінки потрібного обсягу роботи (з underestimation і без).

Сьогодні також почитала про деякі комерційні симулятори керування проектом, навіть спробувала демо-версію одного з них – SimulTrain – також досить цікава штука, враховує дуже багато факторів, навіть особисті профайли членів команди (правда трохи напрягла тьотя, яка постійно приносить нову папочку з переліком рішень, які треба терміново прийняти – див на малюнку справа).

Частина інтерфейсу SimulTrain

А взагалі, виявляється, що є цілий термін  – “серйозні ігри” (serious games), тобто ігри, ціллю яких є не лише розвага; а симуляції – лише їх частковий випадок.

Одним, словом, трохи начиталася того-сього, і бажання зробити і собі яку-небудь (навіть якщо простеньку) симуляцію – тільки подвоїлось! Я вже навіть приблизно визначилась в якому напрямку можна думати над моєю скромною моделлю: буду прораховувати ситуацію на проекті базуючись на всеможливих імовірностях, які будуть залежати від тих чи інших показників. Наприклад:

- імовірність отримати несподівані нові вимоги на проекті, залежно від того скільки часу команда виділила на бізнес аналіз;
- чи імовірність знайдення багів тестером такого-то рівня, за такий-то час;
- або імовірність,  що девелопер, написавши нову фічу зробить Х нових багів… і т.п.

Гра складатиметься з певної кількості періодів (ітерацій), на початку кожної з яких, гравці будуть приймати рішення щодо розподілу роботи і складу проектної команди, а вкінці ітерації – отримуватимуть проектні показники для роздумів і наступних рішень.Чимось схоже на бізнеc гру “Великі Стратеги Бізнесу”, яку ми проводили з “Лабораторією Ідей”.

Звучить ніби просто, але по ходу виникає багато цікавих і корисних питань.. ..гра ще навіть не створена, а вже приносить користь!

…Ну, що ж, сподіваюся вистачить “жару”, щоб довести задумку до кінця. ..ну або, принаймні, знайти безкоштовний симулятор для наших цілей :Р
І тоді зіграємо по-серйозному!!