Нашій Ксені сьогодні вже рік і вісім місяців. Маю доповнення до нашого словничка, трохи спостережень і декілька фотографій, щоб запам’ятати її такою, як вона зараз є
Почнемо з моїх улюблених словечок доні:
тобіДІ – чоботи
ебеДІ – лебеді
ікАк – літак
тОна – чорна
мОя – море
манАн – банан
кУя – кулька
одІнн – годинник
пАки – спатки
мАки – хмарки
бАААя – багато
букІ, букА – букви, буква
будИн – будинок
ноуА – нога
Юби – зуби
пі-пі – додаткове значення – “привіт-привіт”. Це у відповідь на питання “а що ти скажеш дідусеві при зустрічі?”
пАпа – нове значення – “прапор”. Останнім часом частенько на вулиці зустрічаються..
сідІ – сісти, сяду. Найчастіше, в наказовому тоні, мовляв “сідай біля мене!“, постукуючи долонькою по дивану.
одІн, дА, тІ, чотІ – рахує від одного до чотирьох. А ще їй дуже число 7 подобається. Буває, я щось про себе питаю “так, скільки нам треба того-то…“, а вона відразу відповідає – “сім!”
А ще добре засвоїла, що таке “один”, і що таке “два”. Знає, наприклад, що вух є два, а ніс тільки один.
таК – повноцінне “так” зі всіма трьома буквами! Точно пам’ятаю день в Хорватії, коли вона це навчилась. І потім “так-ала”, як той малий фюрер, на всі питання
лЮбу-лЮбу – люблю-люблю, каже, обнімаючи за ноги. Іноді, коли хоче помиритися після якоїсь витівки. А іноді – просто так.
А ще ТЕня– нова версія “Ксені”. Починали колись з одного складу “НЯ”, потім “НЯНЯ”, а тепер вже “ТЕНЯ” Ну, і щось дуже схоже на наше прізвище “Слободян” теж вже навчилась говорити.
Окрема гордість – слово тамвАй, тобто трамвай. Коли доця сказала його вперше, показуючи на трамвай, що їхав по Підвальній, то в мене мало щелепа не відвисла! То ж треба, навіть таке знає і вміє сказати!
Віднедавна помітила, що доця часто про себе лепече “ні-тО-гО, ні-тО-гО”, тобто “нічого”. Чи то їй слово подобається, чи то в цьому є якийсь прихований зміст.. (може я зачасто кажу “ну нічого страшного”, коли малеча пісяє в штани? )
А ще є часті слова, яких я поки не розшифрували – “омінЯ” і “тобідИн“, любить їх повторювати дзвінко і по декілька разів. Цілком ймовірно, що “тобідИн” – то “добрий день”.
Ну, і звісно, крім довгих слів, які Ксені подобаються, вона все ще послуговується короткими складами і звуками, які, тим не менше, вдається зрозуміти. Наприклад “я” – “равлик” має “ї” – “ріжки” Дві букви, а скільки розказати можна!
А якщо вже зовсім важко пояснити щось, то доця має слово-виручалку – “той” – просто показує на річ, і тойкає, поки ти сама не здогадаєшся, що вона хоче.
Багато чого запам’ятовує. Можна ввечері розпитати що відбувалось під час ранішньої прогулянки, і вона безпомилково все розповість. Кого бачили, хто що робив, і чим все скінчилось. Добре запам’ятала море після нашої літньої відпустки.
Все частіше каже “я сяма”. Сама піднімається і спускається по сходах, вилазить і з’їжджає з гірки, намагається сама роззуватися і взуватися, не любить коли хтось допомагає чистити зуби, вимагає самостійно нести пакет з покупками додому… Любить висіти на перекладині, розгойдуючи ноги.
Так само, як і раніше, обожнює книжки. Сиділа б і перечитувала їх знов і знов. І то “перечитувала” – не тексти, а малюнки, розглядала б там всі детальки, обговорювала. Особливо тата швидко “бере в оборот”. Той приходить з роботи, і поки мама готує вечерю, просто зобов’язаний залізти до Ксені в хатку і читати там вдвох книжечки. Часом беруть з собою ліхтарик, так ще цікавіше…
Потрохи вчиться спілкуватися з іншими дітьми. Вже зрозуміла, здається, різницю між своїми і чужими речима. Чужі переважно віддає на першу вимогу. А свої переважно нікому не позичає. Власниця мала
Навчилась гніватися, як справжній дорослий. Коли дуже чимось незадоволена, то міцно стискає кулаки, пронизливо кричить, часом навіть кусається… Загалом, тепер вже важко змусити її щось робити без доброї волі. Чи з двору додому забрати, чи в автомобільне крісло запакувати. Сильна вже і так просто не піддається. Так що вчимося дипломатії.
Потрохи пробує хитрувати. Наприклад, коли бачить, що мама намагається працювати і всіляко “линяти” від своїх прямих (маминих) обов’язків, може сказати “кака“, мовляв “какати я хочу“, а насправді просто намагається заманити мене посидіти поруч, поки вона на горшку Так само, вміє, чисто по-дівчачому, давити на жалість своїми “любу-любу”, знає, що важко гніватися на дитинцю, яка прийшла до тебе обніматися.
Вибрала ім’я потенційній сестричці. Обговорювали якось з нею двох сестричок з дитячого майданчика, питала, чи хотіла б вона також мати сестру або брата. Вибрала сестру і назвала її, ні на хвилинку не замислюючись, Аня. Так що, якщо в нас колись буде дівчинка Гануся, знатимете хто ім’я обирав
Отаке в нас сонечко.
Щастя всім і сімейного тепла!
така мила кучеряшечка не може кусатись : )
вітання-обіймання з такої нагоди
і від нашої Ані теж, сьогодні вже 9 міс ) ще трохи і буде бігати, то ж може з Ксенькою подружиться і буде їй Аня ))))
класна така, балакуча
Хаха )) Я взагалі милуюсь вашою кумедною мануною! Сплошний позитивчик! Наш доречі на днях вперше бейбі попросив
Із захопленням прочитала, Дуже цікаво, бо моєму синочку теж рік і вісім. Треба було б собі такі підсумки написати. А Ви молодці!!!))))
Привіт твоєму синочку від моєї доці
І дякую за компліменти!
Я балдію від фоток Ксеньки! Вона така файнюня!
Ми вже теж так балакаємо, що аж не віриться що тільки 1.7)
Моя любить цифру 5, відразу біжить комусь давати Пять в долоньку)
колись брала за правило щомісяця отаке записувати і закінчила десь на 8-мому, треба якось себе мотивувати, щоб відновити то все, треба брати з тебе приклад Христя!