Як же все таки сильно залежить стан людини від погоди, пори року а головне – сонячного проміння!
От настала раптово ця весна посеред зими, і стало просто неможливо залишатися вдома.
Зранку встаєш, через штори проривається світло, хочеться відчинити всі вікна, заплющити очі і з насолодою вдихати весняне повітря. Хочеться довго бродити по вулиці (неодмінно в легкій весняній куртці і такому ж легкому взутті.. ну і що, що поки по грубій шкарпетці :)). Довго сидіти на гойдалці і просто приймати повітряно-сонячні ванни.
А ще автоматично хочеться такої ж свіжості в усіх інших життєвих справах. Переробити всю роботу, закрити старі хвости, а потім з нового аркуша знов почати купу всього нового і цікавого.
В такі моменти, на гойдалці (як зараз) здається, що на все знайдеться час, що все зробиться і встигнеться. Що гармонія і безтурботність точно зможе співіснувати з мільйоном справ і обов’язків, які я собі приміряю.
Хочу-хочу-хочу, стільки всього різного, часто протилежного по своїй суті. Але головне, що хочу. Рухатись, затіювати, штовхати, бабахати, організовувати, експериментувати, змінювати і змінюватись, вчитись, рости… ..а ще, час від часу, писати про все це 🙂
Відтак, оголошую зимову мовчанку завершеною!
Для протоколу: експеримент з інтернет тишею виявився дуже правильним. Менше “шуму”, більше часу собі. Менше якихось емоційних стрибків і лишніх думок. ..з іншої сторони, більше роздумів “приватних”, в зошиті, який ніхто ніколи не читатиме.
Часто ловлю себе на думці, що ще ніколи в житті я не присвячувала стільки часу свідомим роздумам над тим, яка я є. Над речима, які мене роблять сумною або веселою, впевненою в собі або вкрай невпевненою. Над моїми стандартними “реакціями”, щоденними звичками, характером, поведінкою в різних середовищах. А ще над основами нашої сім’ї.
Одним словом, важливий для мене досвід, цікавий ефект цього своєрідного зимового усамітнення. Рекомендую спробувати всім, кому життя здається неповноцінним без щоденної “ударної дози” інформації та онлайн вражень.
Оце ніби все на сьогодні. Весни всім!
вай-вай:) рада знову чути твої оптимістичні думки:)
(допомагають, правда!)
я вже теж давненько практикую не те щоб тишу (але й таке трапляється, коди їду до бабусі, а там жодного інтернету), але я багато від чого відійшла і видалила багацько своїх профілів і там, і сям. зайве.
слідкую за твоїми TADовськими роботами (я знаю, що ти знаєш, але ти ще не додала їх тут у проекти і забаганки) і щоразу дивуюсь отій твоїй непосидючості і креативності! дуже гарно! малявочка файнюча!!
так тримати!
ох, добре, а то я вже зачекалась, та й думаю, взагалі ще не повернеться, халепа )))
вчора такий день був.. а потім дивилися пів ночі новини, і настрою писати як і не було 🙁
Мені треба такий досвід однозначно. Інформація заповнює голоау шо на аналіз не вистачає часу.
з поверненням!
Зачитуюсь твоїм позитивним баченням життя. НЕ змінюйся (flower)
Ура!! Мовчанка завершена! Чекали тебе!