Опа! і ще один місяць позаду. Як каже наш тато, ми вже тепер “повнолітні”: 9 місяців в маминому животі + 9 місяців після народження = то вже аж 18 місяців, круто, а? 8)
Промайнув цей місяць блискавично.. Навіть важко відразу зорієнтуватись які в нас останнім часом новини – ніби ще вчора писала 8-місячний звіт.
Але новини таки є! Наприклад, ми вже навчились вилазити і злазити з “подіуму” – підвищення висотою десь 25 см (де ще декілька місяців тому просто вміли “лежати ковбаскою”). Ще трошки – і остаточно освоїмо диван (він чуть вищий), а далі підкорюватимемо високе ліжко!
Ходьба по квартирі тримаючись за високий барний стілець, чи маленьку табуретку, чи ящик від іграшок – то вже давно відпрацьований “номер”, яким маму з татом вже не здивуєш. А дещо нове, що здивувало буквально сьогодні – як Ксеня відпускає руки, стоячи біля опори. Якось хитро спирається тілом, а двома руками бавиться, або махає. Мабуть, вже скоро навчиться і зовсім без опори стояти… Прогресуєм!
А от з чим ми “повільні” – то з зубами. Нарешті аж зараз дочекались кінчик другого зуба (перший ще в 4.5 місяці виліз), смішний такий, як гребінець, хвилястий. І тепер в Ксені нове прізвисько – “Ксеня-півтора-зуба” 🙂
Ще в цьому місяці мужньо пережили купу життєвих пригод. Одного дня – сильно температурили (якраз коли “гребінець” просився); іншого – роздерли ніс; а ще якось – нас вкусила комаха (схожа на осу, тільки менша). Так що мама поступово набирається знань, як діяти в різних нестандартних ситуаціях.
Багато гуляли в різних цікавих місцях – і в парках, і в лісі, і на Високому Замку були. І навіть в Карпати минулих вихідних вибрались! Правда, ще цього разу “матрасно” – на базі (а не в наметі, як деякі наші старші колєжанки), зате чемно “пройшли” на грудях в тата весь передбачений маршрут, незважаючи на дощову недільну погоду.
І, до речі, про тата – “тата” ми вже також вмієм казати (“до повної сім’ї” залишилось лише “дідя” навчитись. “Баба” і “мама” вже давно використовуємо).
Ну, і наостанок, для тих, хто готує подарунки на 9 місяців – можу видати інформацію, що зараз ми страшенно тішимось різними м’ячиками (і всьому що вміє котитись), мильними бульбашками, і все більше починаєм любити “читати” книжки! 🙂
Отакі ми дев’ятимісячні.
Про мамині справи багато писати не буду, все, чим я живу і так регулярно з’являється тут або в Facebook. Затіваю нові проекти, розширюю коло знайомств, і взагалі намагаюсь виконувати пункти списку хороших справ, які так пасує робити мамі в декреті. Файна осінь.
Закінчую писати, бо доця вже нетерпеливо розхитує моє комп’ютерне крісло… 🙂
Всім солодкої ночі і вдалого тижня!
Вітаю Вас з такою датою) Стільки усього вмієте) скоро Ксенька почне бігати по хаті і перевертати усе навколо)) такшо треба насолоджуватись тими хвилинами поки ще тільки вчиться ходити)
А Ви – молодці, стільки усього встигаєте) Я відчуваю себе чистим лінивцем)
Ростіть здоровенькі і цікавого наступного місяця!)
Дякуєм 🙂 Вітання нашій меншенькій колєжанці 🙂 сподіваюсь в Ксені буде нагода з вашою малечою познайомитись, може навіть в цьому місяці 😉
А щодо “почуваюсь лінивцем” – ти це перестань. Так не люблю коли чиїсь блоги прокидають в мені зайву самокритику.. і не хотілося б щоб мої нотатки викликати подібні емоції в когось!!! В кожного свій темп і свої інтереси. Впевнена ти вмієш і робиш багато такого що я не вмію чи не встигаю! 🙂
Остання фоторафія викликає таку щиру-щиру посмішку 😉 !!! Завжди переглядаю твій блог і знаходжу багато позитиву. Дякую!
Мені теж подобається це фото 🙂
Еее..ще треба навчитись кликати тіток! Тоді повна родина :).
доця така ж усміхайка як і мамця : ) з повноліттям вас ; )
Дякую 🙂
За зуби точно нема чо хвилюватись, в малої перший зуб виліз в 11 місяців, коли вона вже давно бігати навчилась. І десь до півтори чи двох років всі потрібні вже були на місці.