Мамині хроніки: місяць п’ятий

Було приємно дізнатись, що є люди, які так уважно стежать за рубрикою “Мамині хроніки”, що навіть точно знають в який день чекати новий допис! 🙂 Чергове 14-те число, а значить пора нам підсумувати досягнення і новини чергового (вже п’ятого) нашого місяця.

На перший погляд, цей місяць був не таким динамічним та революційним, як попередні, коли малеча змінювалась і вчилась робити щось нове з кожним новим тижнем. Тепер ми вже трохи підросли, і змінюємось повільніше, натомість старанно відточуючи всі попередні вміння. Підозрюю, що цей період – підготовка до чергового серйозного “ривка” в розвитку… такі ті діти дивні – то здається, що нічого не відбувається, то на наступний день воно взяло і пішло, ні з того ні з сього 🙂

Мені от страшенно цікаво, що ж ми навчимось робити швидше – сидіти, чи повзти? По-моєму, маленьке тільце вже майже готове до обох суперзадач. Підтягуємось за руки, постійно тягнемось з лежачого положення вверх, щоб присісти. Але й відчутно вдосконалили навики пересування – переворот зі спини на живіт за мілісекунду, оберти навколо своєї осі на животі на всі 360 градусів, а ще – новий “номер” – пересування назад подібно до гусенички, прогинаючи спину вверх (завдяки таким нехитрим прийомам, Ксенька вже з легкістю може за лічені хвилини дослідити весь свій килимок з іграшками і успішно “покотитись” далі, за межі “своєї території”, варто лишень ненадовго відвернутись. …одним словом, пора нам всерйоз задуматись, як підготувати квартиру до вже мобільного монстрика!)

Ще більше посилилась наша жага пригод: досліджувати, мацати і обов’язково пробувати на смак, все що “підвертається”. Серед улюблених іграшок – зовсім буденні предмети: пластикова пляшка з водою, целофанова торбинка, коробка з салфетками, надувна кулька, кухонне начиння… Ну, і все, на чому легко лишати слід свого маленького міліметрового зубика (наші тітки і їх пальці вже оцінили міцний прикус племіннички :)). Ще дуже любимо бавитись тканиною – коли мама “робить вітер” пеленкою, легенько проводить краєм по тілу; або в “хованки” – вибиратись з-під тканини, щоб почути “А он ти де!”; або просто жмакати той бідний шмат тканини “до посиніння” 🙂

Продовжуємо ходити на плавання в басейн, і часто плаваємо в ванні. Вже навчились пірнати з головою на “Раз-два-три, пірнай!”, затримуючи дихання, і прижмурюючи оченята. Все так само любимо “літати” у всеможливих позах, висіти вверх ногами, кататись на маминих ногах, гойдатись в позі “султанчика”. Тупцяємо ніжками-чебуреками (як каже наша старша тітка) по землі, всім своїм виглядом демонструючи які ми вже дорослі! 🙂

Цього місяця мали нагоду поспілкуватись з іншими дітками різного віку, навіть були на справжнісінькому дитячому святі! Дивилися на все навколо великими очима-копійками, і навіть не думали вередувати. Взагалі, чим більше навколо предметів і людей, тим краще ми себе поводимо – це ж треба встигнути все роздивитись, все запам’ятати! Так що гуляти по великих супермаркетах з Ксенькою – одне задоволення 🙂

Що ще? Агукаєм, “ба-ма-ба-ма-бао-ба”-каєм, “ппппррр”-каєм, скрекочем, булькочем слиною, наполегливо кричимо, коли хочеться уваги. Зате вранці в ліжку вміємо так безшумно вовтузитись, що ніяка радіоняня не просіче. А коли мама “ловить на гарячому” – невинно посміхаємось, або й взагалі голосно регочемо 🙂

Ну, і загалом відчувається, як багато вже знає і розуміє ця маленька людинка. Читає емоції, вміє добитись свого, пам’ятає чим продовжиться той чи інший щоденний ритуал. І вже декілька людей дивувались, який розумний погляд в нашої малої Ксеньки! Пишаюсь нею і люблю дуже-дуже! 🙂

І, традиційно, два слова про маму. Мама затіяла  експерименти з тайм-менеджментом, вирішила ще трохи детальніше планувати справи на тиждень. І частково це подіяло (почала встигати трохи більше справ по господарству), а частково навіяло мамі смертельну нудьгу  😀 ..так що друзям і рідним час від часу доводиться мене рятувати, вислуховуючи довгі тиради про пошуки сенсу життя, про тяжкі будні і різні мої самоколупання… 🙂

Унікальний період в житті, скажу я вам. Спостерігати за собою в умовах, коли ніхто не стоїть над душею, і не каже коли і що робити (ну, крім скруцька, який потребує уваги). Коли, як-не-як, є трохи вільного часу  і місця в голові, які, теоретично, можна заповнити будь-чим.

В якийсь день я кручусь, як заведена, мотаюсь між різними “хочу” і “треба”, малюю наполеонівські плани в блокноті, і багато встигаю втиснути в ті малі проміжки вільного часу. А наступного дня – ледь змушую себе злізти з ліжка, ходжу весь день “розклеєна” і подумки скептично сміюсь над вчорашніми “геніальними” ідеями. А обставини ж не помінялись! ..це все змушує задуматися, які колосально великі ресурси ховаються всередині наших голів! І так хочеться винайти свій рецепт видобування тих ресурсів! Щоб “включив рубильник” і поїхав  на всіх парах! 🙂 ..добре, що попереду в мене ще достатньо часу для експериментів, перш ніж я знов впряжусь в ряди офісних працівників, в яких менше можливостей для філософії і самоаналізу 🙂

Ще коли я обдумувала плани 2013, і ліпила свій “dreamboard” з баченням майбутнього року, то обрала для себе словом року – Discovery. Адже попереду були суцільні відкриття, суцільні “вперше“. І тепер, коли майже половина року позаду, відчуваю, що слово було вибране правильне… Причому, якщо частину тих discoveries можна було спрогнозувати, то інша частина відкриттів – абсолютно неочікувана. Наприклад, яким неорганізованим може бути професійний менеджер 😀  Або яка божевільна амплітуда в моєї кривої самомотивації. Це все, мабуть, заслуговує на окремий допис, колись, в майбутньому… Скажу лиш, що наступні пів року хотілося б зробити своє “discovery” більш осмисленим, чи що… І що важливо, навчитись сприймати його правильно – як територію, на якій можна і ТРЕБА робити помилки, але зовсім НЕ ТРЕБА себе за них картати, чи розклеюватись, коли пригода починає розгортатись за іншим сценарієм, ніж ти собі колись-там уявляла 🙂

Такий от дивний кінець допису “маминих хронік”. Не дуже навантажила? 🙂 ..а ви думали, мамочкам якісь фйолки в голові? 🙂 Та тут дисертацію з філософії можна писати! ..і це всього п’ятий місяць! 🙂  Вже нетерпиться дізнатись, що ж буде далі…

А тим часом, гарного всім закінчення тижня, і безлічі приємних discoveries попереду! Ура! 🙂