Про Венецію
Ну що ж, буду бороти розповідь про Італію шматками 
Сьогодні два слова про Венецію.
Таке враження, що думки про це унікальне місце на всеможливих форумах і сайтах розділились на дві категорії. Одні розповідають про романтичну і неповторну красуню Венецію, а інші ..про бруд, сміття, сморід, і розчарування від відвідин розкрученого міста на воді. Мабуть, істина десь посередині, але я тішусь, що нам Венеція показала свою кращу сторону!
На прогулянку Венецією в нас був один повний день, який почався рано-раненько, бо чим раніше вийти, тим краще: сонце ще лагідне, і туристів на вулицях зовсім. За порадою дядька з готелю, маршрут до обов’язкових туристичних атракцій ми проклали через звичайні житлові квартали Венеції, де найстаріші будинки, найвужчі канали, найкрихітніші мостики, і де можна спостерігати за побутом місцевих людей.
І правильно зробили, бо блукати там було вельми цікаво.Здавалося, що там немає жодного схожого будинку: всі з різними віконечками, кольоворими ставнями, дверима і дверцятами. Так багато текстур і відтінків, і деталей, які можна розглядати зі смаком, водночас вигадуючи: хто ж міг збудувати цей будиночок, і хто в ньому живе зараз.
Відчуваєтсья, що місто вже дуже давнє, в тріщинах, в недосконалостях. Але в цьому також його шарм, і своя атмосфера (якої ніколи не буває в відремонтованих і відчищених до блиску, “стерильних” туристичних місцях). А ще сподобались заплутані лабіринти вулиць і каналів, в яких неможливо не заблукати, навіть маючи карту…
Звісно, знамениті туристичні принади Венеції також варті уваги. Площі, собори, набережна, фасади Гранд каналу, оточені водою якогось дивного бірюзово-густого кольору (ніби з додаванням молока), і з елегантними гондолами тут і там. Красиво і незвично. Якби ще не тисячі туристів, що снують тут і там, то взагалі було б казково..
Загалом враження від Венеції залишились дуже світлі і приємні. ..правда з долею гіркоти. Гіркоти, що немає на світі Венеції №2, в якій би можна було просто жити. Без туристів, без цього гамору і тупоту ніг, і лотків з туристичним барахольцем. ..а може, десь і є, але ми (на щастя!) про це місце не знаєм? ..Хочеться вірити.
п.с. Більше світлин тут (з моєї мильнички), тут (з Андрієвої дзеркалки), і тут (фото друзів).
п.п.с. А ще дуже рекомендую прочитати минулорічний відгук про Венецію Єгора, там багато бомбезних фотографій і коментарів!
мені сподобалось – треба якось туди навідатись
п.с. фоточки “бомбезні”(С)
цікавий факт: за всю відпустку клацати мильничкою в мене було бажання тільки в Венеції, і в районі Амалфі, де ми матраснічали останній тиждень.. ..і не те що б в інших місцях негарно чи нецікаво було. просто натхнення чось не приходило о_О
..то в інших місцях Андрій мусив віддуватись
я от помітив що в мене фотки “виходять” коли є бажання… навіть не треба їх едітати щоб був задоволений резалтом.
в тебе щось схоже
А ви на гондолі катались?
мене зачарувало
шось і воркати більше сьодні не хочеться
та, та. цікаво почути про гондоли!
гондоли ми якось пропустили
точно не пригадую скільки то задоволення коштувало, але дорого.
та й часу бовтатись на водичці не було, лише день на все!!
так що ми тільки швидкісними катерами аля “маршрутка” пересувались
Здорово, что Венеция вам тоже понравилась!!
И насчёт вдохновения – это дааа, оно там 
:):):):)
Може й місто туристично розкручене, але все одно архітектурно воно унікальне. Так що варто побувати.
Там дійсно погано попахує?
Щодо “попахує” – то мабуть як кому пощастить. Може від погоди, чи напрямку вітру залежить.. Ми неприємних запахів не почули зовсім ніяких, але мій співробітників їздив, казав що чув.. Так що хз.
здуріти можна… від щастя, звичайно… фотки – ульот!!!
особливо ця сподобалась –
я тут дивно троха виглядаю, ніби без одягу зовсім
ніхто на це не зважає, бо всі дивляться на твої щасливі оченята!:-)